В Україні запустять лабораторію практик меморіалізації: навіщо це рішення
Щоби знайти візуальну мову вшанування подій російсько-української війни й розширити підходи до створення меморіальних проєктів в Україні запустять лабораторію практик меморіалізації.
Про це інформує Рубрика з посиланням на платформу культури пам'яті "Минуле/Майбутнє/Мистецтво".
У чому проблема?
З весни 2022 року обговорюють багато проєктів меморіалізації – від перейменувань вулиць до масштабних загальнонаціональних меморіалів.
Перші два роки повномасштабної війни меморіалізація відбувалася стихійно, тому відчувають потребу в професійному підході.
Щоби досягти цього, треба, зокрема:
- відійти від радянської мови меморіалізації,
- розробляти конкурсні процедури,
- вести публічний діалог із громадами й знаходити інструменти для порозуміння в конфліктних ситуаціях, спровокованих появою неоднозначних меморіалів.
"Ми переконані, що будувати національний меморіал можна лише після закінчення війни, але починати працювати з пам'яттю про трагічні події, особливо локальною, потрібно вже зараз", – кажуть ініціатори проєкту.
Яке рішення?
Платформа культури пам'яті "Минуле/Майбутнє/Мистецтво" разом із ГО "Музей сучасного мистецтва" запускають лабораторію практик меморіалізації.
Це освітньо-дослідницький проєкт із практичною складовою, що триватиме з березня по липень 2024 року.
Протягом цього часу учасники ознайомляться зі світовими практиками меморіалізації й візьмуть участь у розробленні ідей меморіальних об'єктів для кількох місць пам'яті війни в Україні.
Головнокомандувач ЗСУ та міністр оборони вшанували пам'ять воїнів, загиблих у боях за Дебальцеве
Лабораторія складається з:
- теоретичної,
- практичної частин (у першій можна взяти участь онлайн).
При цьому, долучитися до другого, практичного етапу, можуть лише ті учасники лабораторії, які перебувають в Україні, адже обов'язковою умовою роботи є експедиції на місця подій російсько-української війни.
Учасники лабораторії отримають можливість:
- познайомитися з основами публічної історії та меморіалізації;
- мережуватися, обмінятися досвідом та співпрацювати з людьми, які
займаються проблематикою російсько-української війни у різних сферах; - долучитися до спільноти професіоналів, що працюють з колективною
пам'яттю засобами мистецтва; - взяти участь в міждисциплінарних воркшопах з обговоренням конфліктних
кейсів роботи з пам'яттю;
- здійснити робочі експедиції на місця подій російсько-української війни;
- розробити власну ідею меморіального кейсу, яка буде презентована та
обговорена публічно.
Як це працює?
Мета лабораторії — пошук нової візуальної мови для пам'ятання російсько-української війни та розширення підходів до створення меморіальних проєктів, зазначають організатори у пресрелізі.
"Для багатьох українців сьогодні важливо в той чи інший спосіб вшановувати загиблих, фіксувати події та свій досвід у публічному просторі. Ми відгукуємося на цей запит, а не ігноруємо його. Якщо в перші два роки повномасштабної війни меморіалізація відбувалася стихійно, то сьогодні ми все частіше чуємо про потребу у професійному підході: організувати спільноту людей, які вміють працювати з питаннями пам'яті; проводити дослідження; розробляти конкурсні процедури", — заявляють організатори проєкту.
Команда лабораторії хоче змінити сам принцип роботи з меморіальними проєктами. Для цього вони запрошують:
- візуальних художників,
- архітекторів,
- дослідників пам'яті,
- соціологів,
- дизайнерів,
- журналістів,
- всіх, хто хоче працювати з темою меморіалізації російсько-української війни.
Щоби стати учасником проєкту, треба заповнити форму за посиланням до 11 березня включно. До 18 березня обіцяють дати відповідь.
Освітня частина триватиме з середини березня до червня, практична – з травня до липня. У липні презентуватимуть проєкти, розроблені учасниками.
Очікується, що для роботи над кейсами учасники сформують між собою міждициплінарні групи, однак за бажанням можна буде працювати над проєктом індивідуально. Для учасників будуть організовані експедиції на місця меморіалізації, консультації та супровід роботи.
Що відомо про створення Національного військового меморіального кладовища
Будівництво Національного військового меморіального кладовища буде відбуватися в кілька етапів, а вже першу чергу планують ввести в експлуатацію до кінця цього року.
Нагадаємо, що у МКІП запропонували облаштувати військове кладовище поруч із Биківнянськими могилами.
Своєю чергою, Київрада виділила земельну ділянку для розташування меморіального військового кладовища у Биківні. Загальна площа Національного військового меморіального кладовища сягне майже 100 гектарів.
Окрім того, у столиці на військовому меморіальному кладовищі планують побудувати крематорій.
Ми також писали, що у Верховній раді вже зареєстрований законопроєкт щодо забезпечення розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві.
19 серпня Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд прискорить терміни проєктування Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської громади Фастівського району Київської області.
У Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" заявили, що побудувати військове меморіальне кладовище в Биківні у стислі терміни неможливо. Ділянка, визначена під кладовище, потребує ретельних археологічних досліджень з пошуковими та ексгумаційними роботами.
