На фотовиставці у Львові показали красу вітражів Маріуполя: навіщо це рішення

У Львові в офісі "Mariupol Reborn" презентують фотовиставку маріупольського фотографа, дослідника російських злочинів проти українців Івана Станіславського "Обережно Крихке!".

Про це пише Рубрика, посилаючись на "Mariupol Reborn".

У чому проблема?

Зранку 24 лютого 2022 року Маріуполь одним із перших прийняв удари загарбників і одразу став пріоритетною мішенню для російських військ.

За три місяці активних бойових дій місто стало епіцентром численних злочинів окупантів як щодо цивільних, так і щодо українських військових. Поки захисники героїчно обороняли Азовсталь, окупанти повністю знищували Маріуполь. 

Так, російські загарбники знищили будівлю Художнього музею імені Архипа Куїнджі у Маріуполі.

Окрім того, 16 березня окупаційні війська скинули надпотужну бомбу на Маріупольський драматичний театр, де ховалися біженці, які втратили домівку. Тоді загинули близько 600 людей усередині та зовні будівлі, а сама споруда зазнала великих руйнувань.

І саме у березні 2022 року мала відбутись у Маріуполі фотовиставка вітражів, але через російську агресію, провести її не було можливим.

Яке рішення?

У Львові в офісі "Mariupol Reborn" презентують фотовиставку маріупольського фотографа, дослідника російських злочинів проти українців Івана Станіславського "Обережно Крихке!".

Іван Станіславський протягом 2019-2021 років фотографував вітражі у різних місцях рідного Маріуполя. Ці твори, які фотомитець зумів зафіксувати на світлинах, навесні 2022, ймовірно, були знищені російськими військовими.

Як це працює?

Організатори наголошують, що складність вітражної техніки та вразливість матеріалу потребували від митців неабиякого хисту. І попри це в Маріуполі були створені вітражі, що вражали й масштабами, і виконанням. 

Як розповідають, фотограф дослідив, що будівлі, де знаходилися вітражі, зазнали руйнувань, тому навряд чи вітражі вціліли.

Має митець і підтвердження цілковито знищених окремих творів. І тепер ці вітражі "живуть" лише у світлинах маріупольського митця.

"Ці вітражі були у Маріуполі розташовані в будівлях громадського призначання, у закладах освіти, у палацах мистецтва. Сюжет вітражів, як це часто буває, пов'язаний з тими просторами, де знаходились частина ансамблю з вітражів зображує сюжети з життя моряків і він був у палаці культури "Чайка", "Прометей" ‒ у Технічному університеті.

На жаль, деякі вітражі були замкнені в закинутих приміщеннях або ж у таких установах, де був лише режимний доступ. Тому вітражі Маріуполя залишалися невідомими широкому загалу, а мені доводилось туди проникати різними шляхами", – каже Станіславський.

Переселенець з Маріуполя три тижні поспіль перебував у місті під постійними обстрілами, але йому вдалося евакуюватись із рідними у Львів. Все ж його майно знищили ворожі обстріли.

"Після виїзду побачили наш спалений багатоповерховий будинок, який потім окупанти знесли", ‒ зауважує фотограф.

На виставці у Львові представили 16 фотографій маріупольських вітражів, надрукованих на акрилі.

Станіславський фотовиставкою хотів показати різноманіття Маріуполя до повномасштабного вторгнення Росії.

Митець присвятив свій проєкт маріупольцям, життя яких "розбилося, неначе вітражі у їхньому рідному місті".

"Команда Маріуполь Реборн всіляко підтримує кожного, хто займається культурою під час війни. Від Маріуполя до Львова 1250 км, і мало хто з львів'ян бував у нашому місті до повномасштабного вторгнення.

Ми вдячні Львову за гостинність, і хочемо показати мешканцям і багатьом гостям міста, який він насправді український Маріуполь – багатогранний, колоритний, теплий.

"Обережно Крихке!" – не лише фіксація крихкої історії, яка зараз знищена ворогом, але й унікальна нагода познайомитися з різнобарв'ям маріупольських вітражів", наголосив заступник мера Маріуполя Денис Кочубей.

Відвідати виставку "Обережно Крихке!" можна до 10 березня з 10:00 до 17:00 у Львові за адресою вулиця Ференца Ліста, 6 (простір "Mariupol Reborn").

Нагадаємо, що 9 лютого в будинку Aula der Wissenschaften в центрі Відня відкрилась виставка українського художника Івана Марчука.