Тривожний стан мають втричі більше дітей, ніж вважають їхні батьки та вчителі, – результати дослідження

Фото: З відкритих джерел
Лише 2-4% батьків, учителів та представництва адміністрації закладів освіти вважають, що учні мають скоріше тривожний чи дуже тривожний стан, однак серед самих учнів та учениць цей показник сягнув 12%.
Про це свідчать результати дослідження "Війна та освіта. Два роки повномасштабного вторгнення", яке презентували Міжнародний благодійний фонд savED у партнерстві з Міністерством освіти й науки України.
Зокрема, не більше третини кажуть про "дуже спокійне самопочуття". Ще 31-39% стверджують, що школярі однаково часто почуваються спокійно і тривожно.

"Повертати" до тіла і мати живий контакт: поради від психотерапевтки, як заспокоїти дітей під час ворожих атак
Як оцінюють емоційний стан дітей батьки
Серед опитаних учнів 67% почуваються спокійними або дуже спокійними. Однак показник для учениць значно нижчий – 48%.
Краще в емоційному плані почувається учнівство у:
- західних областях України – 65%,
- проти 54% із центральних, північних,
- 52% – з у прифронтових регіонів.
У дослідженні також йде мова про те, що батьки оцінюють емоційний стан дітей краще, ніж самі діти.

Фото: З відкритих джерел
Так, серед учнів та учениць лише позитивні емоції за останні два тижні на момент проведення опитування мали 37%.
Водночас 51% батьків висловили думку, що їхні діти за цей період мали тільки позитивні емоції /почуття.
Якщо говорити про конкретні емоції, то серед позитивних найбільш поширені такі:
- спокій (52% серед учнівства і 35% на думку батьків);
- радість (46% і 39%);
- оптимізм (41% і 42%);
- упевненість (39% і 33%);
- задоволення (33% і 31%);
- натхнення (32% і 27%).

"Допомогти витягнути дітей з травматичного стану та адаптувати їх до реалій життя": як працює безпечний простір "СвіТи" для підлітків у Житомирі
Чи потребують школярі та школярки психологічної підтримки
Зі слів 26% учнівства (32% серед дівчат і 20% серед хлопців) і на думку 23% батьків, учні й учениці скоріше або дуже сильно потребують психологічної чи емоційної підтримки.
З них з впевненістю про таку потребу говорять 4% і 2% відповідно. Ще 36% і 49% кажуть, що потреби скоріше немає, хоча певну користь від неї вбачають.
Ще 36% дівчат і 49% хлопців кажуть, що дуже сильної потреби у психологічній допомозі немає.
Серед батьків, які сказали про скоріше наявну або дуже сильну потребу у психологічній допомозі, 37% відповіли, що їхня дитина вже отримує таку підтримку. Однак абсолютна більшість з них має на увазі рідних і друзів, а не залученість психолога.
88% представників та представниць адміністрації стверджують, що у них у школі є психолог чи психологиня. Стільки ж опитаних кажуть, що будь-який учень може звернутися, а 73% – що може звернутися будь-хто з учителів.
Варто додати, що емоції — це непросто. А під час війни — ще складніше. Тривоги внутрішні й повітряні, хвилювання за близьких та постійне очікування поганого виснажують нашу психіку.
Як відновити психологічний ресурс під час війни, розбиралась "Рубрика". Читайте в нашому матеріалі: "Як впоратися з емоційними гойдалками: шукаємо ресурс попри війну".

На Вінниччині стартувала пілотна послуга соціальної адаптації ветеранів та членів їх сімей: як працює це рішення

Першу програму боротьби зі стресом запустили для українських захисниць: як працює це рішення

Простягнути "лапу допомоги": як працюють собаки-терапевти в Києві
