У столиці активістка малює надписи на асфальті перед бар’єрами: навіщо таке рішення
Фото: Інстаграм / ksvtmm
Київська активістка малює надписи крейдою на асфальті, щоб привернути увагу до безбар'єрності.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Інстаграм активістки.
У чому проблема?
Через бойові дії в країні збільшується кількість людей з набутою інвалідністю та різними травмами. Відтак, реагувати та змінювати ситуацію з недоступним безбар'єрним простором стало необхідністю.
Для ветеранів та ветеранок з інвалідністю, цивільних, які стали жертвами війни, довгі круті сходи, схожі на трампліни пандуси, високі бордюри, вузькі ліфти, слизька підлога — це все перешкоди.
Тому навколишній простір має бути доступним, безпечним та комфортним для всіх людей.
Яке рішення?
"Інклюзивність міського простору – це не лише про точкові рішення у вигляді пандусів, понижень чи тактильної навігації, в першу чергу це про спосіб мислення", – коментує Марія.
Для громад розробили Чек-лист безбар'єрності: у чому рішення
Доступна відбудова: в центрі Києва ГО "Доступно.UA" разом з активістами провели акцію "Рухайся вільно"
Як це працює?
Активістка пересуваючись містом почала підписувати ті місця на тротуарах, які не придатні для людей на візках.
Фото: Інстаграм / ksvtmm
На кшталт, це надписи:
- "Крісло колісне тут не проїде",
- "Де пониження?",
- "Тут має бути рівне покриття".
Фото: Інстаграм / ksvtmm
Зі слів активістки, потребу в безбар'єрності відчувають не лише люди з інвалідністю, але й нормотипові люди, коли несуть важкі валізи чи підвернули ногу.
Фото: Інстаграм / ksvtmm
Вона закликає міську владу шукати найпростіші й найдешевші рішення, зокрема надземні пішохідні переходи замість підземних переходів із "ненормативними ухилами й ліфтами, які не працюють".
Фото: Інстаграм / ksvtmm
"У першу чергу інклюзивність – це про людиноцентричність. Але поки місто буде виділяти мільярди гривень на нікому непотрібні розвʼязки та мости, ігноруючи альтернативу автомобілям у вигляді розвитку громадського транспорту та велоінфраструктури – Київ інклюзивним та людиноцентричним не стане", підкреслила активістка.
Своєю чергою депутатка міськради Ксенія Семенова закликала киян продовжити ініціативу Марії.
Нагадаємо, що більшість житлових будинків в Україні не відповідає нормам безбар'єрності. Враховуючи, скільки людей щоденно отримують різні поранення через війну, давно існуюча проблема стає ще серйознішою. В Україні запустили опитування про рівень безбар'єрності будинків.
Окрім того, Рубрика писала, що ситуація з безбарʼєрністю українських та, зокрема, столичних закладів освіти була складною і до повномасштабної війни.Проте зараз реальність така, що: серед студентів/-ок, викладачів/-ок та персоналу, побільшає людей, які мають інвалідність або певні травми, отримані внаслідок бойових дій, обстрілів тощо.
Відтак, реагувати та змінювати ситуацію з недоступним освітнім простором стало необхідністю. Читайте як це зробити у нашому матеріалі: "(Не)доступність київських університетів: як зробити освітній простір безбарʼєрним та інклюзивним".
У Вінницькому пансіонаті для людей з інвалідністю та осіб похилого віку встановили ліфт: для чого це рішення
Безбар'єрні простори, послуги для ветеранів, волонтерів, ВПО: якими будуть Центри Життєстійкості, що починають працювати в Україні з січня?
