Рішення для відбудови: на укриття в українських школах ЄС та Литва виділили 15,5 млн євро

Європейська комісія виділяє 15 млн євро на будівництво нових бомбосховищ для шкіл у гарячих точках України. Литва ж надає додаткові 500 тисяч євро та бере відповідальність за реалізацію проєкту.

Про це пише Рубрика, посилаючись на пресслужбу представництва ЄК.

У чому проблема?

У представництві Європейського Союзу відзначили, що через цілеспрямоване знищення російськими військами шкіл, дитячих садків та інших освітніх закладів кожна сьома школа в Україні пошкоджена або зруйнована.

Тому близько 1,6 мільйона школярів і 0,2 мільйона дошкільнят не відвідують навчальні заклади, а близько 900 000 дітей заявляють про бажання навчатися дистанційно.

Станом на початок великої війни, за даними Державної служби надзвичайних ситуацій України, в Україні стояли на обліку трохи понад 21 тисячу захисних споруд цивільного захисту, з яких 74% оцінили як готові та обмежено готові до використання за призначенням, 26% — як не готові взагалі.

Ця проблема була й залишається актуальною як для великих міст, так і для невеликих громад, зокрема це стосується і шкіл, дитсадків та інших освітніх закладів.

Яке рішення?

Тому Європейська комісія виділяє 15 млн євро на будівництво нових бомбосховищ для шкіл у гарячих точках України, своєю чергою Литва надає додаткові 500 тисяч євро та бере відповідальність за реалізацію проєкту.

Відповідну угоду підписали представництво Європейської комісії в Україні та литовське Центральне агентство управління проєктами CPVA.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що ця ініціатива підкреслює непохитну відданість забезпечити максимально безпечне освітнє середовище для всіх дітей в Україні.

Своєю чергою міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс наголосив, що жорстокі напади росії на цивільне населення – це спроба зламати волю українців до опору. Тому західні партнери повинні розуміти важливість військової допомоги та фінансування цивільного захисту для України.

Як це працює?

Як повідомляють, програма ЄС надає перевагу регіонам, які потерпають від військових дій найбільше:

• Чернігівщина,
• Сумщина,
• Миколаївщина,
• Запоріжжя,
• Харківщина,
• Одещина.

Щонайменше п'ять укриттів планують побудувати у цих прифронтових областях.

Відзначають, що завдяки новозбудованим укриттям близько п'яти тисяч учнів цих шкіл у найближчі півтора року зможуть повернутися до офлайн навчання.

У представництві ЄС підкреслили, що МОН разом із партнерами та місцевими ОВА допоможе визначити пріоритетні заклади, для яких і будуватимуть укриття.

Зазначають, що нові укриття розташують під землею, поруч зі школами. Їх також обладнають радіаційним захистом. Вони вміщуватимуть до тисячі осіб та сягатимуть приблизно 2 тисяч квадратних метрів.

Укриття матимуть подвійне призначення, адже будуть облаштовані як простори, у яких діти зможуть:

• продовжувати заняття під час тривог,
• проводити позакласні заходи.

Спільно з литовським агентством CPVA Міністерство освіти й науки України вже відібрало вцілілі українські школи, у яких навчається найбільша кількість учнів.

У цих закладах освіти немає мінімальних укриттів у підвалах чи станцій метро поблизу, а навчання проводиться лише дистанційно.

Нагадаємо, що зручне укриття на 200 людей побудували в столиці в Печерському районі. Там є зручні місця для сидіння та сну.

Окрім того, у Коротичах Харківської області зводять підземну школу з укриттям, яке має витримувати пряме влучання із зенітно-ракетного комплексу С–300.