У палаці на Хмельниччині під шаром тиньку виявили арабський напис: мова йде про османського султана
Фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
У палаці Крупенських, що знаходиться в селі Кривчик Хмельницької області, під шаром тиньку виявили напис арабською в'яззю.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Фейсбук Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
На цей час у палаці розташований психоневрологічний інтернат.
Фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
На схід від неї знайшли сліди ще однієї схожої забіленої плити.
За словами дослідників, приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої були вмонтовані дві кам'яні плити із написами арабською в'яззю.
Фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
"Провели її заміри, сфотографували текст. Далі основним завданням став пошук перекладача з османської мови, на якій, як припустили учасники експедиції, найімовірніше, було виконано написи", – повідомляють в заповіднику.
Одним із перекладачів став професор Мехмета Челєнка з університету Улудаг, що знаходиться в турецькому місті Бурса. Він надіслав латинську транслітерацію тексту.
Фото: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
На його думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед III та Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша). Він був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками.
Як пояснили в музеї, згадка про султана Ахмеда III (1703–1730) вказує на те, що плити не пов'язані з періодом існування Подільського еялету – провінції.
У музеї уточнюють, що власники палацу – рід Крупенських – походили із Бессарабії.
Під час побудови палацу у ХІХ столітті, послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам'яні османські плити. Вони були демонтовані російським гарнізоном з одного із турецьких об'єктів у Хотинській фортеці.
Як наголошують дослідники, найімовірніше, що вмонтовані у стіни палацу плити спершу були встановлені в Хотині. Оскільки саме за часу правління Ахмеда III відбулася перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII століття.
Вони додали, згідно з Карловицькою мирною угодою, Кам'янець у 1699 році повернувся до складу Речі Посполитої.
Також свій переклад османської писемності запропонував й професор Мехмета Хаккі Сучина з Університету Газі в Анкарі, Туреччина.
Він зробив повніший варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою. Української текст переклали так:
"Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан, який був звільнений від світу горя свого часу.
Поки світ наповнений смутком і горем,
не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.
… Вічне і дорогоцінне Право
День і ніч мої руки й язик голосили
Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв
Тепер запанували слухняність і спокій.
… Далеко від будь-якої помилки
Ця молитва у всіх на язиці вранці й ввечері.
Сила долі Королівства свідчить про це
Така освічена людина, як великий візир, була його нареченим
… і його візир Алі-паша
Ім'я його в усіх світах згадують добром.
Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,
… йому підвладні були всі створіння світу".
На сьогодні дослідники музею продовжують вивчати знахідку. Пізніше також візьмуться за очищення від шарів тинькування другої плити. У планах також виготовити гіпсові копії плит, які можна буде розмістити в експозиції.
Фахівці припускають, що відкритий у майбутньому текст, можливо, додасть розуміння щодо написаного.
Нагадаємо, що Херсонський художній музей ідентифікував 80-ту роботу, яка була викрадена росіянами.
Окрім того, в Ірпені відбулася презентація оновленої експозиції у відбудованому Історико-краєзнавчому музеї.
У вінницькому ліцеї відкрили музей "Війна. Я її бачив": більшість експонатів - подарунки військових
Україномовні брошури з'явилися в Йорданії для відвідувачів міста-фортеці Петра
