Науковці з Китаю розробили зонд для моніторингу рівня кисню в мозку: як працює це рішення

Мініатюрний імплантований зонд, який здатний цілодобово відстежувати рівень кисню в глибоких відділах мозку, розробили китайські вчені. Його можна буде застосовувати для своєчасного виявлення захворювань людського мозку.

Про це повідомляє Xinhua, інформує Рубрика.

У чому проблема?

Киснева недостатність або гіпоксія – це зниження рівня кисню в окремих зонах або в організмі в цілому. Найчастіше, нестача кисню асоціюється з чимось тривожним, негативним. Іноді, контрольована нестача кисню може приносити користь, але в переважній частині випадків вона завдає шкоди організму і вимагає лікарської допомоги.

Яке рішення?

Китайські науковці розробили мініатюрний імплантований зонд, здатний цілодобово відстежувати рівень кисню в глибоких відділах мозку, який можна буде застосовувати для своєчасного виявлення захворювань людського мозку.

Як це працює?

Пристрій розробили вчені пекінського Університету Цінхуа у співпраці з іншими китайськими дослідницькими установами, зокрема, столичними Медичним університетом та Технологічним інститутом.

Ідеться про бездротовий зонд, що імплантується в мозок, діаметром близько 300 мікрон, який складається зі світловипромінюючого діода та фотодетектора, покритого фосфоресцентною плівкою, дуже чутливою до молекул кисню в оточуючому середовищі.

Принцип роботи пристрою полягає в випромінюванні фосфоресцентного світла, яскравість якого зменшуватиметься зі збільшенням парціального тиску кисню, що є ключовим індикатором його рівня в мозку.

І навпаки, коли в тканинах мозку виникає гіпоксія, киснева недостатність, зонд випромінюватиме дуже яскраве світло.

За даними розробників, пристрій практично миттєво реагує на зміну рівня кисню в мозку – час його відгуку становить менше однієї секунди.

Повідомляється, що зонд успішно пройшов випробування на мишах і підтвердив свою ефективність у ході постійного моніторингу парціального тиску кисню у глибоких відділах мозку гризунів, зумівши зафіксувати стан їх церебральної гіпоксії в різних сценаріях, включаючи гостру ішемію.

Розробники очікують, що в майбутньому з допомогою цього пристрою можна буде моніторити стан пацієнтів із епілепсією, пухлинами головного мозку, ризиками інсультів та внутрішньочерепними травмами.

Це дасть змогу своєчасно надавати медичну допомогу для запобігання важким наслідкам для їх здоров'я.

Що відомо про інші досягнення науковців?

Нагадаємо, українські винахідники розробили інноваційні накладки для ран та опіків, дезінфікуючи розчини, препарати для знезараження води, які зараз ефективно працюють на фронті.

Як повідомлялось раніше, вчені з університету Ватерлоо створили нову пов'язку на основі гідрогелю, яка допоможе полегшити процес їхньої зміни. Новизна полягає у її здатності безболісно відокремлюватися від шкіри пацієнта при охолодженні.

А у Барселоні науковці створили прототип штучної матки для недоношених дітей, які народилися на 6 місяці вагітності та менше.

Також Рубрика повідомляла, що американські дослідники з Університету Пенсильванії створили інсулін на рослинній основі, із салату-латуку. Він містить три пептиди, які є природними в інсуліні, і його можна вживати перорально – без уколів.

Окрім того, у Великій Британії вчені з Оксфордського університету розробили аналіз крові для ранньої ідентифікації людей, у яких може розвинутися хвороба Паркінсона.

Також повідомлялось, що вчені винайшли пластир із нановолокон, який здатен швидко загоювати рани після операції з видалення міжхребцевої грижі. Окрім того, пластир не допускає повторної появи гриж в майбутньому.

Науковці також знайшли спосіб, як відновити слух у дітей із вродженою глухотою. Вчені стверджують, що спадкову отоферлінову глухоту можна вилікувати за допомогою заміни генів.