У Харкові запустили проєкт про жінок, які наближають перемогу: у чому рішення
Фото: Інстаграм / sphere.wa
"Я – Перемога. Історії жінок Харківщини" – це проєкт Харківського жіночого об'єднання "Сфера". Серед героїнь історій є вчорашні школярки та жінки, що вже мають онуків. Є ті, хто веде боротьбу за кордоном і хто – в безпосередній близькості від ворожого кордону. Ті, хто допомагає військовим і хто дбає про те, яке суспільство чекатиме на них вдома.
Про це пише Рубрика.
У чому проблема?
Всі різні, але всі об'єднані вірою в Україну й те, що захистити її можна тільки спільними зусиллями.
Наразі багато українок та українців живуть з почуттям провини, в той час як військові захищають нашу землю на фронті та ризикують своїм життям. Команда «Сфери» переконана, що цей проєкт може стати мотивацією для всіх, хто щиро вірить у перемогу, але чомусь все ще недостатньо – у силу своїх дій.
Яке рішення?
Команда організації зібрала 12 історій жінок, кожна з яких вносить свій унікальний внесок на шляху до нашої перемоги. Кожну історію втілила в життя художниця-ілюстраторка Марічка Рубан.
Проєкт порушує важливе питання: чи волонтерство та громадська діяльність можуть позбавити відчуття, що ти робиш недостатньо? Героїні проєкту з власного досвіду відповідають, що навряд. Проте вони запевняють, що це дасть змогу відчути себе частиною чогось по-справжньому важливого. І це спонукатиме інших зробити свій, нехай навіть маленький, але такий важливий внесок у спільну справу.
"Якщо хоч одна людина позбудеться стереотипів — ми все правильно робимо": як під час війни в Україні працює інклюзивна модельна школа
Як це працює?
"Я – Перемога. Історії жінок Харківщини" висвітлює розповіді про найрізноманітніших жінок, які роблять внесок у перемогу – кожна у своїй царині.
Фото: Інстаграм / sphere.wa
Валерія Голованова – співзасновниця ГО "Свора", зооволонтерка та мама трьох малюків. За освітою Валерія – лікарка-реабілітологиня, а під час війни їй довелося трохи стати ветеринаркою. Адже протягом повномасштабної війни у неї вдома оселилося приблизно 200 тварин: від собак та котів до сови та варана.
Частину з них вивезли під обстрілами у перші дні з Північної Салтівки та Рогані, а інших – з прифронтових міст, її сім'я прихистила вже пізніше. Про всіх тварин зооволонтерка та її сім'я піклуються самостійно. Одного разу Валерія навіть була вимушена робити штучне дихання черепасі, коли вона почала захлинатися. Черепаху вдалося врятувати.
"Тваринам потрібні люди. Ми й самі про себе можемо подбати, а їм потрібен той, хто допоможе"
Фото: Інстаграм / sphere.wa
Вероніка Адаменко – військова волонтерка та діджитал-маркетологиня на паузі. Її можна назвати "full-time" волонтеркою. У перші тижні війни вона намагалася поєднувати свою діяльність з роботою, разом зі своєю дівчиною та батьками евакуювалася на захід країни.
Проте вже у березні 2022-го повернулася до Харкова, звільнилася з роботи та повністю присвятила себе волонтерству. Влітку Вероніка двічі була з місією у Херсоні, а зараз зосередилася на допомозі армії: сама збирає запити, організовує збори, купує необхідне спорядження та доставляє на передову.
Для одного з деокупованих сіл, яке лишилося без електрики, Вероніка доставила генератор, щоб принаймні підзарядити телефони. Один чоловік приніс волонтерці банку малинового варення – він робив консервацію, щоб було чим віддячити, коли звільнять село.
"Ніякі тубуси від снарядів й інші "артефакти війни" не мають для мене такого значення, як це варення. Відкрию його після перемоги".
Фото: Інстаграм / sphere.wa
Тетяна Гончарова – організаторка селищного гуманітарного центру та художня керівниця місцевого будинку культури. Після шести місяців окупації Тетяна разом з ініціативною групою організували гуманітарний центр у Шевченковому (Куп'янський район).
Для цього вона залучила допомогу від приватних осіб та благодійних фондів. Центр мав забезпечити необхідним односельців, переселенців, яких тут понад 650 родин, і сусідні громади. А ще на базі центру громада згуртувалася і для допомоги військовим.
Фото: Інстаграм / sphere.wa
Прочитати історії жінок, а також насолодитися ілюстраціями проєкту можливо на сторінці ХЖО "Сфера" в Instagram.
Нагадаємо, Рубрика писала раніше, що жінки можуть бути різними, і в цьому їхня сила. Можуть доглядати дітей або бути успішними керівницями, працювати моделями або займати перші місця у боксі, воювати на полі бою або рятувати життя в тилу.
І поки в Україні вирішують, чи скасовувати свято 8-го березня, "Рубрика" у Міжнародний день боротьби за права жінок зібрала історії про те, як жінки наближають нашу перемогу. Читайте докладніше у нашому матеріалі: "Захищають, лікують та рятують: історії жінок, що наближають перемогу України".
