Про це йдеться у привітанні Президента Володимира Зеленського з Днем Соборності, інформує Рубрика з посиланням на сайт глави держави.
"Щороку 22 січня ми завжди згадували про два ключові уроки тих часів, два дороговкази для всіх поколінь української нації: щоб здобути власну державність, треба боротися, щоб її вберегти, потрібно єднатись.
І настав день, коли всім нам випало довести: ці обидва уроки засвоєно. Всі українці знають цей день. Згадуючи його, можна не називати рік, достатньо числа й місяця. Це 24 лютого.
Коли ми показали, що соборність і самостійність України для нас справжні, а не декларативні цінності. І ми не віддали свою державу, а з першого дня війни довели: відсіч повномасштабній агресії ворога дає повномасштабна єдність народу. Не символічно, не епізодично, не на словах, а на фронтах – на всіх напрямках бойових дій проти неволі. В усіх формах битви за збереження України. Соборної, самостійної, сильної.
Віддаючи їй належне, починаючи з 1990 року, українці створювали живі ланцюги єдності. Української єдності, що простягається із заходу на схід. 24 лютого українці знову взялися за руки. Обравши знову не окови рабства, а ланцюг єдності. Різниця лише в тому, що він набув нової форми. Коли для кожного українця не стало понять «мій» чи «не мій» регіон, бо кожен куточок України, кожне місто й село стали рідними. Коли ми стали рідними одне одному. Коли українці з Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпра б'ються за українців на Донбасі й у Криму, на півдні й півночі. Коли українці із Закарпаття, Буковини й Галичини відчиняють двері своїх домівок і дають прихисток українцям із Маріуполя, Херсона, Запоріжжя. Українці й українки, які воюють. Українці й українки, які працюють. Українці й українки, які допомагають. Українські матері й українські діти, які, втративши домівки, перебувають за кордоном і роблять свій внесок у спільний спротив, збирають і передають те, що необхідно тут. Коли українці з кожного регіону працюють для захисту кожного регіону.
І для звільнення кожного куточка, що тимчасово окупований. Коли українці, що зараз там нас чекають і чують, продовжують бути українцями, продовжують спротив. І разом ми обов'язково змусимо Росію піти. І слова Акта злуки про об'єднання відірваних одна від одної частин України знову прозвучать. Стануть реальністю. Бо сьогодні кожен українець б'ється за кожного українця, доводячи: коли всі українці тримаються за руки, вони не піднімуть їх догори, аби здатися.
Боремось усі. І сьогодні це стосується не тільки обох берегів Дніпра. Сьогодні соборність українців охоплює обидві півкулі Землі, у кожному куточку якої 24 лютого пролунало: я – українець. I'm Ukrainian. Пролунало на всіх континентах, де живуть наші люди. Ті, хто з початком повномасштабної війни, незалежно від місця проживання, народження, паспорта, ствердно сказали: "Я – українець". Довели справами. Наша багатомільйонна діаспора, наші лобісти інтересів України в усьому світі. Хто збирає, знаходить, пакує та передає все, що потрібно для перемоги. Всі, хто не забув власного коріння та не дає світу забути про Україну. Всі, у чиїх жилах тече українська кров і в чиїх грудях б'ється вільне серце. Українці за походженням, які давно довели, що є українцями за духом. І після багатьох років очікування вони нарешті мають стати українцями й за паспортом. На законодавчому рівні. Сьогодні я вношу у Верховну Раду України ключовий законопроєкт, який дасть змогу ухвалити комплексні зміни до законодавства та запровадити інститут множинного громадянства.
І дасть змогу мати наше громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам із різних країн світу. Звісно, окрім громадян країни-агресора.
Всі, хто в періоди різних хвиль еміграції вимушено залишив рідну землю, опинившись у Європі, США, Канаді, країнах Азії, Латинської Америки. Всі, хто допомагає нам попри сотні й тисячі кілометрів від рідної землі.
Іноземні добровольці, які стали на захист України, усі, хто воює за свободу України, як за рідну Батьківщину. І Україна стане для них такою.
Для всіх, хто зможе відчути, що бути в Україні означає бути вдома. Не туристами, а громадянами. Великої, соборної, єдиної України.
За свободу якої ми боремося. Б'ємося за право бути українцями. І відповідне рішення – один з елементів такої свободи, одна з можливостей реалізації такого права. Права бути українцем.
Окрім цього, ми маємо сьогодні робити кроки не лише для зміцнення соборності України й нашого народу, а й дії задля соборності прав і свобод, правди про українців, правди про нас і правди про нашу історію.
Заради цієї мети сьогодні мною підписано указ "Про історично населені українцями території Російської Федерації". Це повернення правди про історичне минуле заради українського майбутнього.
Дорогий народе! Навесні 2022 року я вперше побачив Бучу після окупації. І вперше одягнув футболку зі словами I'm Ukrainian. Я – українець! І завжди, а особливо тепер, слова «я – українець» мають особливе значення. Сьогодні вони сповнені мужністю, гордістю й незламністю нашого народу. Болем, який відчувають кожен українець і українка, та водночас силою, яка допомагає нам усе пройти. Усе подолати. Усе пережити. Знаючи й пам'ятаючи, що тільки сильні українці можуть стати єдиними. І тільки єдині українці можуть бути сильними.
Українці в усьому світі. Я – українець! I'm Ukrainian.
З Днем Соборності, дорогий народе! Слава українцям! Слава Україні!"- наголосив Президент.
Довідка
Сьогодні в Україні згадують важливу подію в історії творення держави. Саме 22 січня 1919 року на Софійській площі відбулися урочисті збори, під час яких об'єдналися УНР (Українська Народна Республіка) та ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республіка).
Це було засвідчено Універсалом Української народної республіки про Злуку (об'єднання). В документі проголошувалося:
"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка".
Примітно, що дата проголошення Акту Злуки була невипадковою. Роком раніше, 22 січня 1918, Центральна Рада проголосила незалежність УНР. Того дня був виданий IV Універсал, який містив такі положення:
На тлі падіння Російської та Австро-Угорської імперій українським землям, що входили до їх складу, вдалося возз'єднатися в 1919 році. Хоча фактичне об'єднання тоді не було доведене до кінця. Продовжувалася боротьба з "білими" та "червоними" росіянами, уряди й армії УНР та ЗУНР діяли окремо, їх геополітичні інтереси та цілі різнилися.
У лютому 1919 урядові установи УНР змушені були вийти з Києва під натиском армії більшовиків. Згодом більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину – румунські, Закарпаття перейшло під владу Чехословаччині.
Проте події 22 січня 1919 стали знаковими в історії України та впродовж років надихали наступні покоління боротися за свободу та незалежність. Після проголошення Акту Злуки вже не могло бути сумнівів у цілісності української нації.
Свято вшановує Соборність, якої наша країна прагнула понад 100 років тому і бореться за неї зараз. Соборність невіддільна від державності, суверенітету та незалежності.
Загалом термін має кілька значень. Це об'єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією. Також це духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Крім того, Соборність означає територіальну цілісність країни.
Ворожа пропаганда протягом багатьох років ділила людей на "западенців" та "східняків", нав'язувала переконання, що "Україну вигадали більшовики".
Події 1919 року спростовують всі ці міфи, однак українці знов вимушені відстоювати Соборність у боротьбі з російським агресором. Сьогодні Соборність означає деокупацію всіх захоплених РФ територій, а також возз'єднання з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.
В Українському інституті національної пам'яті (УІНП) зазначають, що гасло Дня Соборності 2024:
"Наша єдність – наша зброя".
Соборність передбачає не лише пам'ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу, йдеться в публікації УІНП.
Головною традицією свята на початку 90-х став "живий ланцюг".
Як повідомлялось, з нагоди Дня Соборності України та 105-ї річниці Акту УНР та ЗУНР у центрі Львова встановили національний рекорд, розгорнувши 20 метровий прапор з підписами військових та школярів зібраних по всій Україні та на лінії фронту.
Японія заявила про непохитну підтримку України в її боротьбі з наслідками війни, включаючи допомогу у… Читати більше
З самого початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну Туреччина зробила рішучий крок, який відіграв ключову… Читати більше
У Китаї прокоментували застосування російською федерацією нової балістичної ракети по Україні, закликаючи всі сторони зберігати… Читати більше
У День пам’яті жертв голодоморів, у Києві відбувся Третій Міжнародний саміт з продовольчої безпеки. Держави-учасниці… Читати більше
У ніч на 24 листопада російські загарбники атакували Україну 73 ударними БпЛА типу Shahed та… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.