В Україні здійснили перше картографування спільнот біженців та шукачів захисту
БФ "Право на захист" здійснив перше картографування спільнот біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів захисту в Україні. У дослідженні зібрані дані про громадські організації, політичні партії та інші об'єднання іноземців, які існують в Україні й підтримують співвітчизників, а також інших людей у скруті.
У ньому експерти розробили низку рекомендацій для державних органів влади, неурядових та міжнародних організацій і самих спільнот біженців, аби покращити життя такої категорії людей в Україні й полегшити процес інтеграції в українське суспільство.
Дослідження БФ "Право на захист" "Спільноти як ресурс підтримки біженців та шукачів захисту в Україні" ґрунтується переважно на інформації та аналітиці, отриманій від біженців та шукачів захисту, які мешкають у великих українських містах — Харків, Київ, Львів та Одеса після лютого 2022 року, і які погодилися взяти участь в опитуванні.
У чому проблема?
Біженці та шукачі захисту — це люди, які покинули свої країни в пошуках безпеки через переслідування, війни тощо. Ще до повномасштабного вторгнення Україна була як країною транзиту, так і кінцевим пунктом призначення для таких людей. Так, наша батьківщина стала другим домом для багатьох із них, тому навіть попри війну й інші труднощі вони залишилися жити тут.
Біженці навчаються, працюють, ведуть бізнес в Україні, а також намагаються зберегти й поширити свою культуру, традиції, мову. Через повномасштабне вторгнення життя цих людей, як і життя всіх українців, погіршилося. Вони стикнулися з новими викликами.
Тісно працюючи з біженцями понад 10 років (Фонд допомагає як у питаннях отримання документів, так і з інтеграцією у суспільство), працівники БФ "Право на захист" із 2023 року почали шукати нові механізми допомоги цим людям в умовах війни. Так народилася ідея мапувати об'єднання, що створені біженцями та мігрантами для біженців.
Яке рішення?
Протягом 2023 року БФ "Право на захист" за підтримки Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та його партнерів — "Nееka", "Рокада" й "Десяте квітня" — виявляв та збирав інформацію про спільноти біженців і мігрантів, їхню географію, історію створення, активності, систему управління, здібності, навички та поточні проблеми.
Проаналізовано не тільки спільноти, що очолюють біженці та шукачі захисту, а також інші спільноти іноземців, які залучають ці категорії осіб і пропонують їм підтримку.
У межах дослідження проводилося опитування різних колективних структур біженців і мігрантів: не лише громадських організацій з офіційним правовим статусом, наприклад, зареєстрованих НУО, благодійних, релігійних організацій чи установ, а й альтернативних форм організації спільнот, зокрема неформальних груп чи груп, створених у соціальних мережах.
За результатами дослідження було ідентифіковано 20 спільнот, до складу яких входять шукачі захисту, біженці й особи, які потребують додаткового захисту, 14 з яких є активними зараз. Більш ніж половину спільнот було виявлено в Одеській та Київській областях, що відображає географічний розподіл біженців та шукачів захисту в Україні.
Спільноти відкриті для всіх іноземців, які мають щось спільне, як-от країну походження, релігію тощо. Багато організацій мають серед своїх членів також тих, хто вже набув громадянство України.
"Картографування спільнот біженців допомогло нам, і сподіваюся, допоможе також й іншим громадським організаціям й органам державної влади, краще пізнати, зрозуміти людей з інших країн, що живуть і працюють поряд. Кажуть, що друг пізнається в біді. Спільноти біженців здивували нас своєю життєстійкістю, невтомним бажанням бути корисними своїм членам та всьому суспільству України, що стикнулося з війною. Ми побачили в них силу, впевненість, енергію. Вони не просять допомоги, а самі її надають", — розповіла керівниця напряму правової допомоги біженцям та шукачам захисту БФ "Право на захист" Світлана Бутенко.
Як це працює?
Дослідження, представлене БФ «Право на захист» складається з двох основних частин: аналізу з рекомендаціями для органів влади, спільнот біженців, громадських національних та міжнародних організацій та довідника спільнот. Останній містить назву, логотип, мету утворення та види активностей спільнот. Важливо також, що в довіднику є посилання на соціальні мережі й інші контактні дані для зв'язку.
Очікується, що спільноти, користуючись, довідником, зможуть обмінюватися важливою інформацією одна з одною, ділитися досвідом, органи державною влади — оцінять потенціал спільнот і залучатимуть їх до планування програм інтеграції біженців та розв'язання інших питань, що їх стосуються. Громадські й міжнародні організації, спираючись на аналіз і довідник, зможуть спілкуватися та надавати необхідну допомогу спільнотам безпосередньо.
Загалом таке дослідження допоможе не тільки полегшити комунікацію з біженцями, шукачами захисту, а й покращити їхнє життя в Україні та полегшити процес інтеграції в українське суспільство, адже воно показує не тільки те, чого вони потребують, а й у чому їхня перевага, цінність для України.
Відтак його результати працівники БФ "Право на захист" презентували під час круглого столу "Роль спільнот у підтримці біженців та шукачів захисту в Україні", який пройшов у Києві. На захід завітали представники спільнот біженців в Україні, органів державної влади, зокрема, Державної міграційної служби України, Міністерства соцполітики та Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, неурядових і громадських організацій, Міжнародної організації з міграції та УВКБ ООН.
На заході виступили всі присутні представники спільнот, вони особисто:
- розповідали про свої потреби й сильні сторони,
- зверталися з питаннями та пропозиціями до органів влади, громадських організацій.
"Наша мета — допомогти спільнотам стати більш видимими, впливовими. Ми прагнемо підтримати тих, хто допомагає іншим. Для цього ми розробили картографування, аналіз, довідник та підготували рекомендації. Надалі збираємося докладати зусиль для їх імплементації", — додала керівниця напряму правової допомоги біженцям та шукачам захисту БФ "Право на захист" Світлана Бутенко.
Нагадаємо, команда Центру економічного відновлення дослідила людський капітал України. У перспективі найближчих 10 років втрати України від війни можуть становити 255 мільярдів доларів, зазначив керівник ГО EasyBusiness та аналітичного напряму Центру економічного відновлення Дмитро Ливч.
Як раніше писала Рубрика, дослідники визначили індекс людського капіталу для відновлення України. У 2023 році він становить 6,4 за десятибальною шкалою. Індекс складається з капіталу здоров'я (цього року становить 6,0), капіталу адаптивності (6,5) та громадського капіталу (6,6). Також фахівці визначили драйвери кожного з капіталів, роботи держави й донорів з якими можна посилити всі ці складники.
