Про це розповів фахівець зі зв'язків з громадськістю центру Павло Березюк телефоном Суспільному, пише Рубрика.
У чому проблема?
Звичайна пальчикова батарейка, знайома кожному ще з дитинства, стає небезпечним відходом, коли вичерпує свій ресурс. Якщо вона потрапляє в землю, то токсичні речовини всередині неї забруднюють до 16 квадратних метрів землі.
Щоб уникнути цього, батарейки потрібно переробляти спеціальним чином. На жаль, в Україні немає жодного заводу чи підприємства, яке займалося б такою переробкою.
Яке рішення?
Тому у м. Луцьку налагоджено вже як понад 10 років організований збір відходів I класу небезпеки, які утворюються в помешканнях лучан, а саме:
А нещодавно Центр управління відходами "Чистий Луцьк" передав на утилізацію першу партію батарейок вагою 960 кілограмів, їх відправили до фірми зі Львова.
"Батарейки, які приносили відвідувачі, почали накопичувати з часу відкриття центру. Це не всі батарейки, які ми здали, оскільки ця послуга платна", — сказав фахівець.
Як це працює?
Здати батарейки та інші фракції відходів жителі міської громади можуть на вулиці Трункіна, 7 щоденно з 7:00 до 20:00.
Як зазначили на сайті міськради, впродовж 2023 року з пунктів збору небезпечних відходів зібрали та передали на утилізацію орієнтовно:
Також у громаді встановлені спеціальні контейнери для збору люмінесцентних ламп, відпрацьованих термометрів та батарейок за такими адресами:
Окрім того, як уточнили, ще 1 200 кілограмів батарейок залишилося, котрі здаватимуть на утилізацію пізніше.
Довідка
Центр управління відходами — це соціальний проєкт, реалізований за кошти комунального автотранспортного підприємства "Луцькспецкомунтранс".
Варто зазначити, що переробка тонни батарейок на заводі "Greenwee" (Румунія) коштує 400-500$, але через зберігання і перевезення ця вартість значно збільшується.
Фінансувати переробку з бюджету країни або міст в стратегічній перспективі буде неправильно. Оскільки хтось може споживати 100 батарейок на рік, інша людина може не використовувати й 10.
Будівництво переробного заводу в Україні теж не буде рентабельним, поки обсяг оплаченої переробки не досягне хоча б 800 тонн батарейок на рік.
Тому екологічні організації вже не перший рік займаються адвокацією закону, який зобов'язав би всіх постачальників батарейок в Україні закладати вартість доставки і переробки в ціну кожної батарейки.
Нагадаємо, що павербанки, гірлянди на батарейках і самі батарейки, газові балони, LED-лампи — все це зношується і зрештою йде на смітник. Та як утилізовувати речі, що виручають нас під час блекаутів, правильно? "Рубрика" знає відповідь. Читайте докладніше у нашому матеріалі: "Від батарейок до балонів з газом: як утилізувати речі, що допомагають під час блекаутів".
Окрім того, попри надскладні воєнні виклики, з якими протягом останнього часу стикнулися вітчизняний бізнес та суспільство, наша країна продовжує рух у бік євроінтеграції. Підтвердженням тому можуть слугувати численні благодійні та екологічні ініціативи, які навіть в таких складних умовах реалізує український бізнес. Одним з таких надважливих проєктів є збір, сортування та утилізація використаних елементів живлення, який реалізує компанія "АТБ" у партнерстві з Duracell, Savservice та Promo Service.
Поліція столиці викрила двох чоловіків, які представляючись колишніми військовими Збройних сил, просили гроші у перехожих біля… Читати більше
російські загарбники знову залякують українців "потужним ударом". Однак варто пам'ятати, що небезпека триває щоденно вже… Читати більше
Нещадно війська КНДР почали брати участь у бойових діях проти України, проте російська федерація намагається… Читати більше
Новобраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп пригрозив повернути під контроль Вашингтона Панамський канал у випадку,… Читати більше
Кабінет Міністрів розподілив кошти Всесвітньої продовольчої програми ООН Міністерству освіти та науки на покращення якості… Читати більше
У неділю, 22 грудня, на Прикарпатті поблизу села Лоєва сталася масштабна ДТП за участю позашляховика… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.