До нематеріальної культурної спадщини України внесли радивилівські голубці з млинцями
Фото: Фейсбук: Рівенська ОДА
Радивилівські голубці з млинцями стали частиною нематеріальної культурної спадщини України.
Про це повідомляє Рівненська ОДА, інформує Рубрика.
"Радивилівські голубці з млинцями стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. Міністерство культури та інформаційної політики України прийняло рішення про розширення переліку елементів нематеріальної культурної спадщини "Приготування української традиційної страви "Голубці" стравами з різних регіонів держави", – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, страва називається "Голубці з млинцями" або "Рулетики по-радивилівськи".
Фото: Фейсбук: Рівенська ОДА
Голубці готують як на щодень, так і для святкового столу:
- на весілля,
- хрестини,
- для поминального обіду,
- під час родинних і релігійних свят.
Фото: Фейсбук: Рівенська ОДА
Фото: Фейсбук: Рівенська ОДА
Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей, що проживали в селі Перенятин (раніше – торгове містечко Перенятин), і принесла його у свою родину.
У той час голубці з млинцями готувалися тільки на великі свята: Пасху, Різдво, Храмове свято, дні народження.
Фото: Фейсбук: Рівенська ОДА
Приготування голубців
Як розповіли в ОДА, для фаршу беруть свинину або м'ясо курки чи індика.
Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді.
Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз в тісто додають сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із зеленим тонким листям без товстих прожилок.
Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець і лавровий лист. Далі на листок кладуть млинець, на нього – фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром.
Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці, тушкують на сковороді чи в каструлі. Подавали їх до столу із сметаною і зеленню або смаженими шкварками.
Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті.
Як підкреслюється, рецепт радивилівських господинь передається із покоління у покоління та є однією з туристичних принад на гастрономічній мапі Рівненщини.
Фото: Фейсбук: Рівенська ОДА
Культурне відродження України: подолання викликів і використання можливостей. Запрошуємо на онлайн-захід від "Рубрики"
Довідка
Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини ведеться для виконання 12 статті Конвенції ЮНЕСКО.
Нові елементи включаються до переліку на підставі рекомендацій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини, яка діє при МКІП.
З переліком інших об'єктів національної нематеріальної спадщини можна ознайомитись тут.
Туди увійшли понад 60 позицій, зокрема такі, як приготування чебуреків, ліжникарство, виготовлення воскових віників, кобзарство, писанкарство тощо.
Як повідомлялось, трьома новими елементами поповнилася нематеріальна культурна спадщина України:
- Буковинський урочистий вінок з ковилою;
- Обряд приготування зливаної каші;
- Технологія приготування обрядового напою "Варена" в селі Боромля.
Нагадаємо, до переліку культурної спадщини України також внесли обуховицьке ткацтво.
Також, до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України увійшла традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне (Одеська область).
Окрім цього, департамент охорони культурної спадщини вніс Вознесенський печерний комплекс до Переліку об'єктів культурної спадщини Києва за видом археологія.
Нещодавно Мінкульт знову вніс три позиції до нематеріальної спадщини:
- Обряд "Гоніння гадюк" з села Іскра Великоновосілківського району Донеччини та Нижньодуванської громади Сватівського району Луганщини;
- Практика з охорони традиційних ремесел та народного мистецтва;
- Обряд заплітання весільної коси з селища Білокуракине Сватівського району Луганщини.
