"Ми закінчуємося": у Львові провели опитування серед волонтерів. Що воно показало?
Про те, що сьогодні переживають львівські волонтери, їхні потреби та щоденні виклики — у результатах якісного дослідження КУ Інституту міста, проведеного за підтримки програми "Польська допомога в цілях розвитку" Міністерства закордонних справ Республіки Польща та проєкту Ради Європи "Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та післявоєнний період".
Про це пише Рубрика.
Як пояснює Юрій Ломіковський, проєктний менеджер КУ Інститут міста, ціль провести подібне дослідження з'явилася незадовго після початку повномасштабного вторгнення. Саме тоді стало зрозуміло, що феномен "втоми" та "втрати запалу" до волонтерської діяльності не випадковість, а поширена проблема, що вимагає системної відповіді:
"Від початку повномасштабного вторгнення вже за рік волонтерська активність знизилася більше, ніж вдвічі. Тоді усі казали, що це нормально, люди втомлюються. Але ми пояснювали "нормальність" як недопрацювання міста та держави, оскільки не було скоординованої політики підтримки волонтерського руху."
Львів є першим українським містом, влада якого розробила та представила дієві механізми підтримки волонтерства. Відтак, проведене дослідження є не лише інструментом аналізу локальних особливостей чи викликів перед волонтерською спільнотою, а й цінним матеріалом для прочитання та адаптації представниками інших міст та регіонів.
У чому проблема?
"Ми закінчуємося". Вигорання активних волонтерів
Результати дослідження засвідчують, що одна з найгостріших проблем волонтерського руху сьогодні – емоційне виснаження та вигорання. Подібна проблематика безпосередньо пов'язана із регулярним контактом волонтерів з чужим болем та стражданням. Через постійну турботу про стан інших часто волонтери не здатні ефективно реагувати на власні потреби. За словами респондентів, погіршує ситуацію байдужість, пасивність зі сторони суспільства та знецінення волонтерської праці:
"Бо на початку всі мали таку ейфорію, що от все, ми там до перемоги йдемо, а цей рік вже усі дуже розслабилися, і я бачу, що мало кому це потрібно, бо багато волонтерів пішли працювати, хтось зневірився, хтось… Ну, ми закінчуємося насправді. Багато хто не витримує цього всього тиску, є такі, що просто "все-все, я не хочу"", — зазначила активна волонтерка військового напряму.
Конфлікт "фронту" і "тилу"
Спад громадської активності серед мешканців умовно безпечних міст збільшує ментальну дистанцію між волонтерами й людьми, що не долучаються до допомоги, хоча мають таку можливість.
Так виникає невидимий конфлікт "фронту" і "тилу": часто для волонтерів ментально ближчою є ситуація війни, аніж "цивільного" життя. Відчуття байдужості зовні загострює напругу і поглиблює нерозуміння між групами.
Зовнішня байдужість суспільства сприяє демотивації та вигоранню. Для деяких єдиним порятунком є поїздки на лінію фронту, де вони врешті здатні віднайти власне відчуття опори, фізичного та психологічного комфорту та безпеки у колі інших волонтерів чи військовослужбовців.
Дослідники припускають, що за відсутності ефективної комунікації на тлі психоемоційного виснаження українців та суспільно-політичної нестабільності напруга надалі зростатиме.
Дилема "волонтерство vs оплачувана робота"
Відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність", волонтерська діяльність – це добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги – роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Відтак, саме безоплатність допомоги слугує однією із поширених причин відтоку кадрів з волонтерського сектору. За оцінками учасників фокус-груп, близько 50% їхніх колег покинули волонтерство і пішли на роботу:
"В мене більшість волонтерів або пішла на фронт, або сказали "ми на роботу". До побачення. В нас чотири волонтери веде цілу військову частину величезну, де ми навіть документи робимо, бо ми навіть це допомагаємо хлопцям робити", — каже директорка одного благодійного фонду.
Серед інших викликів респонденти також зазначають про відсутність розмежування поняття волонтерства та благодійної допомоги, що є вкрай важливим для співробітників окремих неприбуткових організацій, які отримують зарплату за свою роботу, а також є частиною волонтерської спільноти.
Згасання зовнішньої підтримки
Нарешті особливої гостроти набуває проблема раптового чи поступового припинення підтримки волонтерського руху, зокрема йдеться про:
- відновлення оподаткування артистів та компанії технічного продакшну в рамках проведення благодійних подій/концертів;
- необхідність оплати за оренду простору для проведення благодійного заходу;
- зменшення обсягів допомоги з-за кордону через бюрократію;
- не готовність бізнесу надавати послуги безплатно.
Якщо раніше подібна підтримка надавалася безумовно, сьогодні згадані проблеми взаємодії з суб'єктами бізнесу, влади чи громадського сектору суттєво ускладнюють та сповільнюють роботу волонтерів. Як результат, діяльність певних волонтерських організацій частково чи повністю опиняється під загрозою.
Яких гостинців чекають військові цієї зими, а чого краще не передавати: ми запитали у них самих
Окремо варто згадати про складності ведення волонтерської діяльності у юридичній площині. Це не лише створює додаткову перепону для активних волонтерів, а й відверто лякає тих, хто лише планує долучитися до руху. Про важливість юридичної підтримки згадує Юлія Соловйова – засновниця безплатної ініціативи "ЮрШтаб":
"Потреба фахової юридичної підтримки волонтерів особливо актуальна сьогодні. Серед основних тенденцій – запити про зміни до порядку ввезення гуманітарної допомоги, про те, як підготувати річний звіт діяльності ГО чи БФ.
Актуальною залишається проблема реєстру волонтерів, доцільність якого й досі викликає питання у людей. Крім цього, ми відстежуємо поширеність певних помилок у волонтерській діяльності, серед яких – витрати коштів не за статутною діяльністю або ж збір великих сум на карти фізичних осіб".
У випадку згаданих проблем волонтери можуть звернутись до Юридичного навігатора волонтера, що містить основну інформацію щодо юридичної діяльності волонтерів.
Яке рішення?
Що далі?
Як стверджують респонденти, єдине, що дозволяє триматися на плаву у буремні часи – волонтерська спільнота. Важливість спільноти у житті волонтера також підтверджують результати спільного дослідження UReport, UNICEF та Української волонтерської служби:
"Ми з'ясували, що найбільше волонтерів мотивує результат роботи (49%), тобто, конкретна допомога, яку вони надають, це про кількісні результати: "я розвантажив 50 тонн гуманітарки".
На другому місці – подяка від людей, котрі одержують допомогу. Волонтерам важливо розуміти, що вони потрібні та корисні суспільству, що вони справді допомагають цим людям та те, що їхню допомогу цінують.
На третьому місці – спілкування з однодумцями. Власне йдеться про підтримку волонтерської спільноти і взаємодію з іншим", — зазначила Олена Вузька, керівниця національних програм Української Волонтерської Служби.
Широка мережа різнорідних зв'язків та комунікація "у колі своїх" сприяє оперативному вирішенню проблем з організацією, координацією допомоги, чи пошуку необхідних ресурсів. За словами волонтерів, саме спільнота мотивує продовжувати діяльність і запобігає вигоранню.
Утім, цього недостатньо для сталого розвитку українського волонтерського руху. Високий рівень мотивації, запал, підтримка спільноти часто виявляються не співмірними з бюрократичною плутаниною, відсутністю фінансування чи відвертим ігноруванням потреб українських волонтерів. Респонденти переконані, у найближчому майбутньому негативна тенденція спаду підтримки волонтерської діяльності загрожуватиме існуванню українського волонтерства, як такого.
Ключовим агентом змін на шляху подолання окреслених бар'єрів, на думку волонтерів, є місцеве самоврядування. Волонтерський сектор у Львові очікує і потребує чіткого плану дій з надання юридичної, матеріальної та психологічної допомоги волонтерам.
Основними кроками підтримки волонтерського сектору з боку місцевої влади може стати:
- налагодження механізмів комунікації між волонтерами та міською владою, зокрема про можливості підтримки, моніторинг виконання програм, економію коштів;
- запровадження ефективних механізмів підтримки волонтерських ініціатив та виділення фінансування на реалізацію програми підтримки волонтерства;
- забезпечення регулярної промоції волонтерської діяльності на рівні міста (за участі медіа, місцевих лідерів думки, блогерів тощо);
- налагодження співпраці між освітніми закладами та волонтерськими організаціями з метою знайомства та подальшого залучення підлітків та молоді до різних напрямів волонтерства.
Важливим, на думку респондентів, є регулярна комунікація та підтримка волонтерства через систему бенефітів. Подібний підхід є усталеною практикою за кордоном, тоді як в Україні інформування про бонуси волонтерства, як і про можливості долучення, є недостатнім.
Результати дослідження є цілковито суголосними з вислідами подібних проєктів регіонального чи національного рівнів ("МРІЄМО ТА ДІЄМО. Молодіжне волонтерство в Україні", липень 2022; "Виклики та потреби волонтерського сектору, травень 2023), що відтак, дозволяє стверджувати про важливість та масштабність окреслених викликів та вимагає негайних дій від представників державного, громадського та бізнес-сектору.
Волонтери підкреслюють – сьогодні, як і 24 лютого 2023 року, час йде на хвилини. Свідоме ігнорування потреб волонтерів чи знецінення їхньої діяльності зовсім скоро призведе до часткової чи цілковитої втрати "дієздатності" волонтерського руху.
У такому разі, припинення волонтерського руху спричинить подальшу дестабілізацію країни. Цей процес буде незворотнім та, ймовірно, фатальним.
Ознайомитися з повним текстом дослідження.
Методологія дослідження:
Збір даних проходив впродовж листопада 2023 року з використанням якісних методів: інтервʼювання та фокус-групи. У дослідженні взяли участь волонтери військового, соціального, освітнього та екологічного напрямів діяльності, серед них – представники ГО та БФ та індивідуальні волонтери.
Результати дослідження описують настрої та актуальні виклики волонтерів військового напряму, що спричинено розширенням і значущістю цього напряму після початку повномасштабного вторгнення рф. Щоправда, потреба підтримки від міського самоврядування та промоції волонтерської діяльності є актуальною для всіх напрямів волонтерського сектору громади.
Результати дослідження було публічно представлено у межах першого Тижня волонтерства у Львові, що відбувався впродовж 5-9 грудня 2023 року.
Барні стільці з зенітної установки та світильник з "Урагану": як родина з Харківщини збирає кошти на ЗСУ
"Волонтерити може кожен": в Україні запускають безкоштовну Школу волонтерів
