Мінекономіки пропонує скасувати 74% від усіх державних санітарних правил і норм: для чого це рішення

Міністерство економіки України у межах реформи дерегуляції пропонує скасувати 74% від усіх державних санітарних правил і норм.

Про це йдеться на сайті відомства, пише Рубрика.

У чому проблема?

Україна займає 130-те місце в світі за рейтингом економічних свобод (Economic Freedom Index) і має лише 54 зі 100 балів, що відносить країну до категорії переважно економічно не вільних країн.

В Україні наразі триває реформа дерегуляції роботи підприємців. Щоби спростити умови ведення бізнесу, у січні 2023 року Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з дерегуляції, яка вже переглянула 1025 регуляторних інструментів для бізнесу. З них 235 рекомендовано скасувати, 537 – спростити.

Станом на 12 грудня, скасовано вже 100 інструментів.

Яке рішення?

Міністерство економіки розглядає можливість скасувати 74% від усіх державних санітарних правил і норм у рамках реформи дерегуляції. 

Як це працює?

Цю пропозицію представники Мінекономіки обговорили з громадськістю, підприємцями та іншими державними органами влади.

"Коли ми переглядали регулювання в сфері охорони здоров'я, виявилось, що велика частина регулювання пов'язана з державними санітарними правилами та нормами. І подекуди санпіни застарілі, а ринок і технології значно просунулись. І таким чином підприємці ведуть бізнес не оптимальним шляхом. Тому ми маємо переглянути цю частину регулювання", – зазначив заступник міністра економіки України Олексій Соболев.

Він представив оновлений сайт реформи дерегуляції deregulation.me.gov.ua, де зібрана інформація про перебіг та успіхи реформи, проекти змін до законодавства та розроблена форма зворотнього зв'язку для бізнесу.

За словами керівниці сектору регулювання Офісу ефективного регулювання Ганна Башняк, під час інвентаризації та перегляду виявили 298 чинних інструментів державного регулювання, які містяться в державних санітарних нормах та правилах.

"За результатами перегляду запропоновано скасувати 222 інструменти державного регулювання, а це – 74% від загальної кількості. Зокрема, з таких причин, як неактуальність та застарілість регулювання, дублювання з іншими інструментами державного регулювання. Решту інструментів рекомендовано оптимізувати та привести у відповідність до чинного законодавства", – зазначила Башняк.

На необхідності поглиблення комунікації бізнесу із державою під час своєї промови наголосив голова Державної регуляторної служби Олексій Кучер.

"Потрібен зворотній зв'язок. Він є, але треба більше. Весь час прошу активних бізнесменів, які беруть участь у формуванні політик, що стосуються їхніх галузей, повідомляти нас про проблеми. ДРС, як і завжди, готова бути майданчиком для обговорень між органами влади, бізнесом і громадськістю", – зазначив Олексій Кучер.

Планами щодо подальших кроків щодо спрощення регуляторних інструментів поділилась заступник голови Державної служби з питань безпечності продуктів та захисту прав споживачів Ольга Шевченко.

"В планах – цифровізація однозначно. Ми дуже багато запланували цифровізації отримання різноманітних послуг, крім тих, які встановлені міжнародним або європейським законодавством. Але і там ми розглядаємо можливості подачі, наприклад, заяв у спрощеному вигляді.

Ще багато інструментів, які ми переглянемо – попереду. Але будемо орієнтуватись на те, що стосується життя і здоров'я людини і регуляції бізнесу", – пояснила Ольга Шевченко.

Також під час заходу спікери відповіли на питання громадськості та підприємців щодо перегляду санітарних правил і норм, а також зафіксували пропозиції щодо їх вдосконалення.

Нагадаємо, з 2021 року в Україні почали діяти нові вимоги до вмісту забруднювачів у харчових продуктах.