У Києві закінчили роботи з демонтажу пам’ятника Щорсу: фоторепортаж

9 грудня у Києві на бульварі Шевченка завершили демонтувати пам'ятник одному з більшовицьких ватажків Миколі Щорсу.

Про це пише Рубрика. Наш фотокореспондент Микола Тимченко цілий день слідкував на місці події.

Нагадаємо, рано вранці, 9 грудня, міськрада столиці повідомила про початок демонтажу пам'ятника Щорсу.

"Прямо зараз столичні комунальні служби розпочинають демонтаж пам'ятника Миколі Щорсу. Із монумента радянському діячу, що розташований у центрі Києва, перед цим було знято охоронний статус", написали у повідомленні.

Зауважимо, що потім монумент перевезуть на збереження до Державного музею авіації України ім. О. К. Антонова.

Нагадаємо, що 10 листопада Кабінет міністрів вилучив київський пам'ятник Пушкіну з Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення.

Окрім Пушкіна, з реєстру вилучили:

• пам'ятник Щорсу на бульварі Шевченка,
• могилу генерала Ватутіна в Маріїнському парку,
• монітор "Железняков" по вул. Електриків,
• пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець" в сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською у Києві.

До того ж в Україні створили чат-бот, який дає змогу перевірити чи заслуговує російський культурний діяч на те, щоб його ім'я носили українські вулиці.

Світлини зробив фотокореспондент Рубрики Микола Тимченко.

Довідка

Микола Олександрович Щорс – український радянський військовий діяч, один з військових командирів більшовиків під час радянсько-української війни. У 1930-тих рр. образ Щорса почала активно використовувати радянська пропаганда.

Унаслідок процесів декомунізації, що розпочався під час Євромайдану та Революції Гідності, були спроби знести пам'ятник Щорсу. Через це він навіть втратив один зі своїх елементів — ногу коня (це сталося у березні 2017 року).

На пам'ятнику писали слова "кат", "знеси мене", "декомунізація" тощо. А згодом його закрили жовто-синім банером, що захищав пам'ятник з усіх сторін.

Від початку активісти та мистецтвознавці говорили про можливість "креативної декомунізації" та потребі зберегти пам'ятник, але наприклад доповнити його знанням про контекст створення. Тоді ідею "креативної декомунізації" підтримував і Антон Дробович, голова Інституту нацпам'яті.

Але процес щодо переосмислення радянського минулого у культурі насправді розпочався задовго до цього.

Однією з таких спроб "переосмислити" пам'ятник Щорсу в Києві була живописна робота Олега Тістола "Там", створена у 1989 році. На ній автор, за його словами, пародійно зобразив оголену королеву Єлизавету ІІ, що підійшла до пам'ятника Щорсу в Києві.

Тістол відомий своєю пильною увагою до української історії, національних рухів та зокрема доби козацтва. У своїх творах він торкається питання національної ідеї, незалежності та свободи; а також піднімає питання ідентичності.

Для нього використання радянських символів стає частиною роботи щодо осмислення пропаганди та її декодування. Образ Щорса та королеви Єлизавети були спробою жартівливого говоріння про тодішні політичні зміни та новий національний рух, що виникав.

Зауважимо, що хоча ідея встановлення пам'ятника Миколі Щорсу виникла у Йосипа Сталіна у середині 1930-х років, бронзова скульптура була встановлена у квітні 1954 року до 300-річчя Переяславської ради, вже на наступний рік після смерті диктатора.

Авторами монумента стали скульптор Михайло Лисенко та двоє його тодішніх учнів — Микола Суходолов та Василь Бородай.