Парламент ухвалив закон про криміналізацію контрабанди: навіщо це рішення

9 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт щодо криміналізації контрабанди. Його підтримали 248 народних депутатів.

Про це повідомив парламентар Ярослав Железняк, пише Рубрика.

У чому проблема?

15 листопада 2011 року Верховна Рада України декриміналізувала контрабанду товарів шляхом прийняття Закону України № 4025-VI, яким, серед іншого, внесла зміни до статті 201 Кримінального кодексу України.

Так, з 2012 року переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів не є контрабандою і не вважається злочином.

Настання кримінальної відповідальності було лише за переміщення через митний кордон України:

• культурних цінностей,
• отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин,
• радіоактивних матеріалів,
• зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї),
• частин вогнепальної нарізної зброї,
• спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

За недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон настає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів.

Однак це не забезпечує належну превентивну функцію і не усуває бажання осіб у подальшому займатися протиправною діяльністю.

Тільки за останній рік значно збільшилася кількість проявів контрабанди товарів та недостовірного їх декларування, що має наслідком зменшення надходжень до Державного бюджету України.

Відсутність кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів через митний кордон України, а також за недостовірне декларування товарів сприяє:

• збільшенню у державі сектору тіньової економіки,
• популяризує серед підприємців використання у веденні бізнесу незаконних засобів та прийомів.

Окрім того, на необхідності запровадження в Україні кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за ухилення від оподаткування постійно наголошується представниками Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM), Місії EUBAM, інших міжнародних інституцій.

Яке рішення?

Ініціатором проєкту закону №5420 виступив президент Володимир Зеленський. Він подав документ ще у 2021 році, і тоді його ухвалили в першому читанні.

Ураховуючи зазначене, а також те, що застосування передбачених Митним кодексом України адміністративних санкцій не стримує осіб від подальшої протиправної поведінки, пропонується встановити кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, підакцизних товарів (крім електричної енергії) та за недостовірне декларування товарів.

Так, 9 грудня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт щодо криміналізації контрабанди.

Його підтримали 248 народних депутатів.

Железняк вказує, що ухвалення цього законопроєкту було вимогою для надання Європейським Союзом макрофінансової допомоги на 1,5 мільярда євро в цьому році.

Як це працює?

Запровадження кримінальної відповідальності, згідно з законом, набиратиме чинності поетапно.

• За контрабанду підакцизних товарів — з 1 січня 2024 року,
• За контрабанду всіх інших товарів — з 1 липня 2024 року, писала пресслужба ВРУ.

Депутати також позбавили слідчих органів безпеки права проведення досудового розслідування у кримінальних справах, які стосуються розслідування контрабанди.

Цим займатимуться детективи органів Бюро економічної безпеки України.

Досудове розслідування злочинів, передбачених статтею 201 ККУ (контрабанда), відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності цим законом, продовжують здійснювати слідчі органів безпеки.

Зауважимо, що премʼєр-міністр Денис Шмигаль подякував народним депутатам за своєчасне ухвалення пакета законів на виконання зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом.

У цьому пакеті — ухвалені законопроєкти про посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про криміналізацію контрабанди та про комплекс заходів зі зміцнення незалежного судочинства.

"Ухвалені заходи є умовами до третього перегляду програми МВФ, що відбудеться наступного року", підкреслив глава уряду.

Окрім того, 21 листопада Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт, де пропонують збільшити чисельність штату НАБУ з 700 до 1000 осіб.