Історики запускають проєкт з дослідження України: для чого це рішення
Фото: svirzh_zamok / Instagram
Історики Тімоті Снайдер, Сергій Плохій, Ярослав Грицак та ще десятки науковців запускають проєкт "Українська історія: глобальна ініціатива".
Презентація проєкту відбулась напередодні в Києві, інформує Рубрика.
У чому проблема?
"Європейська історія перебуває в кризі та потребує серйозного перегляду. … Новий початок може відбутись в Україні, де традиційні теми європейської історії глибоко значущі та зазнають негайного перетворення. Коли до України застосовують усталені схеми, вони дають незнані доти результати, освіжаючи європейську історію в цілому. Україна надає змогу подолати традиційні інтелектуальні розлами і знайти новий синтез", – пишуть творці проєкту.
Вони зазначають, що Україна перетворилась на центр битви за правду як жертва російського вторгнення, що його виправдовують брехнею та міфами. З цієї та інших причин Україна — слушне місце, щоби встановити правдиве минуле.
"Встановлення в 21-му столітті правди про українське минуле може бути передумовою виживання людства у столітті 22-му.
Питання цієї війни — чи на полі бою має тріумфувати тоталітарна безкарність, а чи є шанс у плюралізму й самопізнання. Це, можливо, питання цілого століття. Це, звісно, запитання для цілого світу. Це постколоніальна мить для всіх", — наголошують історики.
Яке рішення?
Історики Тімоті Снайдер, Сергій Плохій, Ярослав Грицак разом з десятками інших науковців запускають проєкт "Українська історія: глобальна ініціатива".
Мета проекту – протягом трьох років дослідити глибинну історію земель сучасної України і народів, які їх населяли.
Як це працює?
Дослідники опрацьовуватимуть 70 тем — від передісторії українських земель до сьогодення.
Зокрема, вивчатимуть походження людських поселень, поширення індоєвропейських мов, відносини між класичною Грецією та Чорноморським регіоном, Європу епохи вікінгів, Візантію та Київ, ренесанс та реформацію, а також сучасні питання націєтворення та імперії. Ініціатива непрямо шукатиме відповіді на засадничі запитання, як-от: "Хто ми?", "Як уможливилась нація?".
Над проєктом працюватимуть близько 50 українських і 40 міжнародних науковців. Більшість учасників — історики, але також залучать фахівців із природничої історії, зоології, палеонтології та археології.
Проєктом керуватиме незалежна рада директорів, до якої ввійдуть, зокрема, історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер, політик і дипломат Карл Більдт, митрополит Української католицької архиєпархії Філадельфії, президент Українського католицького університету Борис Ґудзяк, журналістка та есеїстка, лавреатка Пуліцерівської премії Енн Епплбаум, юрист та автор книг-бестселерів Філіп Сендс, поет Сергій Жадан.
Також до складу директорів увійшли ведучий CNN та журналіст The Washington Post Фарід Закарія, українські журналістки — співзасновниця Public Interest Journalism Lab та ГО "Громадське" Наталія Гуменюк і головна редакторка "Дзеркала тижня" Юлія Мостова.
Ініціатором та автором ідеї проєкту є бізнесмен Віктор Пінчук.
Дослідженнями проєкту керуватиме незалежна Міжнародна академічна консультативна рада.
"Цей проєкт в жодному разі не є відповіддю на російську пропаганду. Не треба плутати історію з контрпропагандою. Контрпропаганда допомагає краще протистояти пропаганді й відділяти її від правди. Якби це була відповідь Росії, вона була б зла, агресивна, а імпульс цього проєкту креативний", — розповів історик Тімоті Снайдер.
У маніфесті проєкту йдеться:
"Прагнучи взяти участь в інтелектуальній та культурній відбудові України, колеги також прагнуть відновлення гуманітарних наук, постановки великих запитань і серйозного пошуку відповідей.
Оскільки вторгнення в Україну є складовою більшої кризи у світі, дослідження глибокого минулого України здатне породити ширші концепції майбутнього".
Проєкт має на меті поєднати написання національної історії з підходами постколоніальної та всесвітньої, міжнародної історії. Його учасники шукатимуть нового емпіричного й концептуального розуміння, використовуючи новаторський підхід у різних дисциплінах та застосовуючи нові технології.
"Ця нова модель, хоча її предметом є Україна, має бути застосовна до будь-якого іншого суспільства", — пишуть автори маніфесту.
Проєкт реєструється та буде регулюватися як благодійна організація Комісією з питань благодійності Англії та Уельсу.
Нагадаємо, книга українського історика Сергія Плохія "Російсько-українська війна: повернення історії" увійшла до рейтингу найкращих видань 2023 року за версією The Telegraph.
Також повідомлялось, що команда комунального закладу "Центр охорони та досліджень пам'яток археології" в рамках проєкту "ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби" створила диджитал-реконструкції чотирьох поховань бронзової доби (ІІІ—ІІ тисячоліття до н.е.).
