В Україні набули чинності зміни умов ліцензування психологів: у чому рішення

В Україні набули чинності зміни до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, які були ухвалені постановою Кабінету міністрів та стосуються надання реабілітаційної допомоги.

Про це повідомляє Національна служба здоров'я, пише Рубрика.

У чому проблема?

Сьогодні, коли війна загострила емоції та психологічні проблеми, а крім того, з нею з'явилися й нові (як-от ПТСР), психологічна підтримка стає як ніколи актуальною для українців. 

Попит на послуги психологів та психіатрів сьогодні є величезним. Своєю чергою будь-який запит у соціальних мережах викликає сотні пропозицій від тих, хто хотів би надавати допомогу.

Також послуги психолога, психотерапевта, коуча пропонують чисельні сайти, Телеграм-канали, подкасти, соціальні мережі, реклама на YouTube-каналах. Проте чи будуть ці пропозиції дієвими і чи не скористаються аферисти довірливістю користувачів?

Яке рішення?

Оскільки під час війни психологічної допомоги потребують тисячі військових та цивільних, Уряд ще 5 вересня 2023 року ухвалив постанову про зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики.

Такі зміни запровадили задля створення гідних умов в медичних закладах, які надають реабілітаційну допомогу. 29 листопада 2023 року вони набули чинності.

Зокрема, документ врегульовує діяльність спеціалістів, які надають психологічну допомогу. 

Як це працює?

"Згідно з постановою, до роботи можуть залучатися фахівці, які мають вищу освіту за спеціальностями "Психологія" та/або "Медична психологія".

У них повинно бути щонайменше рік стажу роботи в медзакладах та/або реабілітаційних центрах. Також ці фахівці мають відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ", зазначили у повідомленні.

Окрім цього, психолог зобов'язаний мати додаткову спеціалізацію (сертифікацію) за одним із методів психотерапії з доведеною ефективністю під час психотерапії розладів, які виникли внаслідок хвороби, травми, поранення або полону:

• депресія,
• гострий стрес, а також посттравматичний,
• тривожний чи адаптаційний розлад.

Також заклади, в яких здійснюють реабілітацію, зобов'язані:

• розпочати реабілітацію з обстеження пацієнта;
• затвердити індивідуальний реабілітаційний план із зазначенням реабілітаційного періоду та метою реабілітації;
• моніторити виконання плану і коригувати його в разі необхідності;
• забезпечити доступність реабілітаційної допомоги;
• забезпечити своєчасність залучення до реабілітації необхідних фахівців;
• застосувати методи доказовості в реабілітації.

Як наголошують в НСЗУ, також отримують можливість ліцензування фахівці з реабілітації, які не є медичними працівниками, але надають реабілітаційну допомогу. Мова йде про:

• фізичних терапевтів,
• протезистів-ортезистів,
• ерготерапевтів,
• терапевтів мови та мовлення.

Також запроваджується ліцензування реабілітаційних закладів, які не є закладами охорони здоровʼя, тобто там не працюють медичні працівники.

Наявність ліцензії – обов'язкова умова для укладання договору з НСЗУ.

Як повідомляли, в Програмі медичних гарантій передбачені три пакети з реабілітації:

• "Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах",
• "Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у амбулаторних умовах",
• "Медична реабілітація немовлят, які народились передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя".

Послуги з реабілітації в межах пакетів оплачує НСЗУ, тому вони є безоплатними для всіх українців, які потребують відновлення.

Нагадаємо, що "Рубрика" створила інструкцію й зібрала в одному місці все, на що слід звернути увагу під час вибору фахівця з ментального здоров'я. Розповідаємо, що треба перевірити та врахувати, щоб не бути ошуканим псевдолікарем. Читайте докладніше у нашому матеріалі: "Сумніви, турботи й суботи: як обрати фахового психолога чи психотерапевта?"