Українська художниця у пам’ять про жертв Голодомору провела у столиці Німеччини перформанс

Художниця з України Марина Палій у центрі Берліна на площі провела акцію, присвячену вшануванню пам'яті жертв Голодомору, впродовж якої створювала "жованки" – їстівні ляльки-мотанки.

Про це мисткиня повідомила Укрінформу, передає Рубрика.

"Цей проєкт був для мене дуже важливим, адже 12 жовтня ПАРЄ визнало Голодомор геноцидом української нації. Проєктом я привернула увагу до того, що знищення українців почалось не в лютому 2022-го, а тривало вже десятиліттями", – розповіла художниця, крафт-мисткиня, що працює з українськими традиційними ремеслами, переосмислюючи вишивку, мотанки й інші атрибути української символіки.

Палій додала, що через мистецтво і культуру вона хотіла ще раз нагадати європейцям про Україну, про те, що розв'язана росією війна не закінчилась і не стала на паузу.

"В рамках мирної акції ми вшанували пам'ять жертв Голодомору та поширили інформацію про цю трагедію у німецькому суспільстві. Незважаючи на те, що на інформаційну підтримку було кілька днів (дозвіл від поліції отримала лише у вівторок), на акцію приїхали українці з інших міст, дехто з плакатами та фото про Голодомор. Погода була зовсім непривітна: дощ зі снігом, вітер і холод, але це не змінило моїх намірів", – сказала Палій.

Впродовж перформансу, який пройшов 25 листопада з 12.00 до 14.00, художниця планувала створити дев'яносто ляльок відповідно до дев'яностих роковин Голодомору 1932–1933 року.

"Я планувала створити 90 ляльок-мотанок, але вийшло зробити навіть більше. Мені допомагали створювати їх понад 30 людей, серед яких були українці та іноземці. Місце публічне і було багато туристів, що також захотіли створити ляльку і забрати на пам'ять. Вони цікавились трагічними подіями 30-х років і були вражені почутим", – розповіла художниця.

Довідка

Жованка – це їстівна лялька-мотанка, голова якої виготовлена з хлібу і загорнута в тканину. Її створювали в українських селах замість пустушки. Дитина смоктала цю ляльку протягом дня, доки мама працювала. В Голодомор ці ляльки набули додаткового значення і стали буквально рятівними для багатьох дітей.

Що відомо про Голодомор

У 1932–1933 рр. Україна стала місцем вчинення одного з найбільших злочинів в історії людства — геноциду, спланованого вбивства мільйонів українців з метою придушення національно-визвольного руху та недопущення виходу України зі складу СРСР і побудови незалежної української держави.

Геноцид був спрямований проти українських хліборобів, проти інтелігенції, української церкви, проти кожного активного носія української ідентичності.

Український парламент у 2002 році постановою, а у 2006-му — законом визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українців. Відтак це зробили ще понад 30 країн світу, а також Католицька церква та Вселенський патріархат.

Зауважимо, що сьогодні, з настанням темряви у багатьох домівках України згасне електричне світло, і в вікнах затремтять мерехтливі беззахисні вогники — свічки пам'яті, знаки скорботи про мільйони загублених життів наших співвітчизників, жертв одного з найстрашніших злочинів 20-го століття, направленого проти цілого народу, — Голодомору.

Кожен рік, у четверту суботу листопада Український інститут національної пам'яті закликає всіх мешканців України о 16:00 приєднатися до загальнонаціональної хвилини мовчання, за можливості:

• біля меморіалу, пам'ятника чи хреста пам'яті жертв Голодомору у вашому місті чи селі,

• запалити вдома чи на роботі свічку і поставити її на підвіконня так, щоб її світло було видно з двору — в пам'ять про загиблих від штучно створеного комуністичною владою голоду українців.

Нагадаємо, Рубрика писала, що Голодомор як злочин приховували десятиліттями. Де шукати імена рідних, що тоді загинули. Як звучить правда вустами людей, котрі пережили Голодомор. Що прочитати і подивитися про ці роки. Читайте у нашому матеріалі до Дня пам'яті жертв Голодомору: "Як вшанувати пам'ять жертв Голодомору. Зібрали все найважливіше".