В Україні для обміну полоненими створили змішані медкомісії

Наразі Україна вже сформувала змішані медкомісії для обміну полоненими, однак для того, щоб цей механізм запрацював, їх має створити й російська сторона.

Про це у Фейсбуці за результатами зустрічі представників влади із родинами оборонців острова Зміїний поінформувала пресслужба Офісу омбудсмана України, повідомляє Рубрика.

"Представник Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Олександр Кононенко зауважив присутнім, що нині Україна сформувала змішані медичні комісії, які мають на меті допомогти в звільненні українських полонених. Однак для того, аби цей механізм запрацював, їх має створити і ворожа сторона", – заявили у пресслужбі.

У відомстві закцентували увагу на тому, що, на жаль, діяльність українських органів і відомств у питанні повернення захисників додому наштовхується на російське небажання здійснювати повернення навіть своїх громадян.

Під час цієї зустрічі рідні захисників заявили, що готові звертатися до будь-яких міжнародних організацій та третіх країн для того, щоб питання повернення українських захисників зрушило із місця.

У Офісі омбудсмана запевнили, що відповідна робота триває і буде тривати до повернення на Батьківщину всіх українських воїнів.

Як повідомлялося, 22 серпня у Головному управлінні розвідки заявили, що Україна ініціює створення змішаних медкомісій для обміну полоненими.

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов зазначив, що це третій випадок у світовій історії, коли буде впроваджуватися така ініціатива. В Україні сподіваються, що змішані медкомісії допоможуть звільняти українських полонених, а росії — повертати своїх.

Згідно з Женевською конвенцією, змішані медичні комісії повинні складатися з трьох членів. З них двоє — громадяни нейтральної країни, а третій призначається державою, яка утримує полоненого.

Кандидатури нейтральних членів комісії повинні бути схвалені сторонами конфлікту, які повідомляють про свою згоду Міжнародному комітетові Червоного Хреста й державі-покровительці. Бажано, щоб один з нейтральних членів був хірургом, а інший — терапевтом.

Така змішана комісія має оглядати військовополонених та висувати пропозиції щодо їх репатріації. Держава, яка утримує полоненого, зобов'язана виконати рішення змішаних медичних комісій протягом трьох місяців після повідомлення.

Обмін полоненими з Росією

Нагадаємо, Україна та Росія з початку повномасштабної війни регулярно проводять обмін військовополоненими.

Так, у квітні керівник ГУР Кирило Буданов зазначав, що сторони обговорюють можливість обміну полоненими "всіх на всіх".

За словами Юсова, від початку повномасштабного вторгнення Україна докладає всіх зусиль для того, щоб повертати додому наших захисників.

"Понад 2,5 тисячі українців вдалося повернути з російського полону і майже 50 обмінів відбулось, і робота над цим триває", – наголосив він.

Натомість російське військове керівництво, за словами представника розвідки, не докладає зусиль для повернення своїх полонених.

У Координаційному штабі пояснили, чому росія поставила на паузу обмін полоненими з Україною.

"Так вони використовують військовополонених як ще один важіль впливу на українців. Тут палиця з двома кінцями. І те, що їх не цікавлять долі власних військовополонених. Вони для російської сторони просто розмінний матеріал і м'ясо для артилерії. Вони затягують обміни, створюють різні перешкоди", – наголосив керівник пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.

Наразі Урядова комісія встановила факт перебування в полоні в росії щодо 4 337 людей: 3 574 військових та 763 цивільних.