Екорішення: у Карибському морі планують створити перший у світі заповідник для кашалотів

Домініканська Республіка вирішила створити першу у світі морську заповідну територію для однієї з найбільших тварин на Землі: кашалота, що перебуває під загрозою зникнення.

Про це пише Рубрика, посилаючись на АР.

У чому проблема?

Надмірно інтенсивний промисел згубним чином позначився на чисельності китоподібних, привівши багатьох представників цього ряду до межі зникнення.

До того, як почав свою еру китобійний промисел, коли на тварин полювали заради ворвані та спермацету, що слугували паливом та використовувалися в промисловості, у глибоких водах океанів проживало приблизно 2 мільйони кашалотів.

"Зараз залишилося близько 800 000″, сказав китовий біолог та засновник дослідницької програми, зосередженої на кашалотах у східному Карибському морі, Dominica Sperm Whale Project Шейн Геро.

Кашалотів здобували і після падіння їх чисельності в 1850-х роках та до 1948 року щорічно здобувалося близько 5000 тварин. Після цього обсяги здобичі різко зросли до 20000 в рік, переважно в північній частині Тихого океану і в Південній півкулі, поки 1985 року вид не був узятий під охорону.

На сьогодні у водах навколо Домініки та в інших місцях кашалоти потрапляють під удари кораблів, заплутуються в знаряддях лову та потрапляють під вплив сільськогосподарських стоків, і це обмежує їхнє виживання.

І хоча зникнення рідкісних гладких китів, здається, сповільнюється, проте вчені кажуть, що великі загрози залишаються.

Яке рішення?

У Домініканському Уряді заявили, що майже 300 квадратних миль (800 квадратних кілометрів) королівських блакитних вод на західній стороні острівної держави, які служать ключовими місцями для розмноження та харчування кашалотів, буде визначено як заповідник.

"Ми хочемо переконатися, що ці величні та надзвичайно розумні тварини захищені від шкоди, і продовжувати підтримувати здоров'я наших вод і нашого клімату", — заявив прем'єр-міністр Домініки Рузвельт Скерріт у заяві.

Як це працює?

За оцінками, у водах, що оточують Домініку, мешкає менше ніж 500 кашалотів — це частина популяції, яка переміщується вздовж ланцюга Малих Антильських островів.

"На відміну від кашалотів в інших частинах світу, ті, що живуть у східній частині Карибського басейну, не подорожують дуже далеко", наголосив Геро.

Уряд Домініки заявив, що у заповіднику дозволять кустарне рибальство та змінять міжнародний судноплавний шлях, щоб уникнути подальшої загибелі кашалотів.

Вчені кажуть, що заповідник не тільки захистить тварин, але й допоможе боротися зі зміною клімату.

Вважають, як зазначив науковець, що кашалоти в Домініці випорожнюються більше, ніж кити в інших місцях. Біологи поки що не знають, чому так відбувається.

Засновник дослідницької програми сказав, що, можливо, вони їдять вдвічі більше, або, можливо, є щось особливе в типі кальмарів, які вони споживають.

Кашалоти пірнають глибоко, але випорожнюються лише біля поверхні, оскільки вони вимикають нежиттєво важливі функції, коли занурюються на глибину до 10 000 футів (3000 метрів).

У результаті багаті поживними речовинами калові маси залишаються вздовж поверхні океану та створюють цвітіння планктону, який своєю чергою поглинає вуглекислий газ в атмосфері та забирає його на дно океану, коли гине.

"У деяких аспектах кашалоти борються зі зміною клімату від нашого імені", наголосив Геро в інтерв'ю.

Він зазначив, що захист виду є ключовим, особливо якщо народжується мало телят.

"Одне теля, яке заплуталося, може означати кінець сім'ї", – сказав біолог.

Як відомо, кашалоти можуть народжувати одне дитинча кожні п'ять-сім років. Дорослі особини мають найбільший мозок у світі та можуть виростати до 50 футів (15 м).

Як ми писали, близько сотні китів викинулися на берег пляжу в Австралії. Понад 50 з них – загинуло. Волонтери активно працювали над тим, щоб врятувати решту.

Нагадаємо, що 17 листопада, вперше температура Землі перетнула критичну межу і піднялася на понад 2°C за доіндустріальний період. За даними вчених, такий температурний показник може призвести до незворотних наслідків для планети та її екосистем.

Окрім того, Рубрика писала про те, як на сьогодні почувається море та його мешканці після підриву Каховської греблі, а також як науковці намагаються розгадати таємницю загибелі дельфінів? Читайте докладніше у нашому мареріалі: "Чорне море загоює рани: чотири місяці після Каховської катастрофи".