7 викликів відбудови та як їх подолати: у чому рішення від ГО “Антикорупційний штаб”

Виклики відбудови можливо розв'язати тільки спільними зусиллями державної, місцевої влади, громадського сектора, а також донорських організацій. Такого висновку дійшли учасники пресконференції на тему "Дорожня карта відновлення країни: 7 викликів відбудови та як їх подолати". 

Про це повідомляє "Рубрика".

У чому проблема?

На прикладі трьох областей: Житомирської, Запорізької та Харківської — у громадській організації "Антикорупційний штаб" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" виокремили сім найбільших викликів відбудови України. 

Перед цим у ГО провели обговорення з громадськими організаціями, обласними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та іншими мешканцями.

Отже, сім викликів відбудови такі: 

• Відсутня стандартизована та систематизована інформація про залучення інвестицій.
• Дефіцит кваліфікованих спеціалістів у сфері відбудови.
• Прозорість, підзвітність, унормованість та цифровізація процесу відбудови.
• Пріоритизація відбудови.
• Завищення цін та зловживання під час тендерів на відновлення.
• Знесення пошкоджених будинків на дороговартісній землі з сумнівних правових підстав.
• Значне зниження фінансування відбудови на 2024 рік.

Директор програми "Демократична практика" Міжнародного фонду "Відродження" Олексій Орловський зазначив, що для донорських організацій важливими є питання прозорості й підзвітності відбудови, а також громадської участі в цих процесах. На його думку, окремим важливим питанням є залучення внутрішньо переміщених осіб у нових громадах до процесу розробки та ухвалення рішень з відбудови. 

Також Олексій Орловський навів два фактори, важливі для міжнародних донорів: 

1. щоб відбудова відбувалася в контексті процесу євроінтеграції, тобто вже за відповідними нормами та правилами;
2. щоб під час відбудови не нівелювали досягнень реформи з децентралізації, яка втілювалася так само за підтримки міжнародних донорів.

Яке рішення?

В "Антикорупційному штабі" запропонували своє бачення рішень на кожен із пунктів. Водночас голова правління ГО "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик наголосив, що з боку держави також уже є рішення з певних питань, і запросив до слова представників профільних органів.

Як це працює?

Рішенням проблеми прозорості та цифровізації на думку і "Антикорупційного штабу", і заступниці міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександри Азархіної, є система DREAM. Буквально нещодавно було запущено її аналітичний модуль, щоправда, поки що в тестовому режимі.

Олександра Азархіна розповіла, що викликом залишається зобов'язання до стейкхолдерів наповнювати DREAM всією інформацією по проєктах відбудови, але нині щодо цього готуються відповідні законодавчі ініціативи.

"Все, що ми говоримо зараз по пріоритетах відбудови, має бути навколо проєктів, які дають поштовх економічного розвитку. Звісно, на першому плані питання забезпечення доступу людей до базових послуг, далі йдуть проєкти, які підтримують у цілому нашу економіку. Для нас є відповідним викликом, що бюджет України не може забезпечити належність фінансування перспективної відбудови, ми дійсно тут найбільше покладаємося на наших міжнародних партнерів", — зазначила Олександра Азархіна. 

Для партнерів же важливо мати точні дані, які мають бути зосереджені в DREAM та реєстрі пошкодженого і знищеного майна тощо.

Заступниця голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Валерія Іванова підтвердила проблему дефіциту кваліфікованих спеціалістів у сфері відбудови. Зокрема в агентстві стикнулися з проблемою браку фахівців, спроможних якісно перевірити проєктно-кошторисну документацію по об'єктах відбудови. Рішенням стала співпраця з партнерами, які можуть надати таку експертизу. 

Другий виклик — забезпечення проведення належних торгів по об'єктах відбудови. Щоб мінімізувати корупційні ризики й поставити всіх у рівні умови, потрібні уніфіковані кваліфікаційні критерії до всіх учасників торгів. Агентство нині розробляє відповідні методичні рекомендації спільно з фахівцями Антимонопольного комітету України. 

Також викликом є небажання бізнесу брати участь у державних тендерах для відбудови, зазначила Валерія Іванова. 

Підприємці не хочуть за це братися, тому що держава не може гарантувати фінансування проєкту і покриття пов'язаних з будівництвом ризиків. Також у державній системі залишається застаріла система тарифоутворення, що нині вже не відповідає ринковій. Крім того, чесне ведення бізнесу не страхує від можливих перевірок з обшуками та вилученням документів. Щоб краще зрозуміти запити бізнесу, представники Агентства відновлення протягом листопада проведуть додаткові ринкові консультації: низку зустрічей з підприємцями у чотирьох містах України.

Заступник міського голови Житомира Сергій Кондратюк розповів, що в Житомирі всі рішення щодо відбудови ухвалюються із залученням громадських організацій, усі засідання відбуваються онлайн — кожен може стежити за цими процесами. Зі свого боку він висловив побажання до громадськості доєднуватися до обговорень конкретних проєктів не на завершальних етапах, а на початкових. Це дасть можливість знайти конструктивніше рішення. 

Нагадаємо, що, відповідно до даних Київської школи економіки станом на 1 вересня 2023 року загальна сума інфраструктурних збитків, завданих Україні російським вторгненням, склала $151,2 млрд.

Окрім того, від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україні вже утворилося понад 670 тисяч тонн відходів руйнації.

Як повідомлялось, 21-22 листопада у канадському місті Торонто відбудеться бізнес-конференція, присвячена відбудові України.