Підліток з Києва удосконалив винахід, який захищає ноги від вибуху “мін-пелюсток”: як працює це рішення

Учень Політехнічного ліцею КПІ Роман Здоровило та його науковий керівник Олег Козленко створили протимінні чоботи, які представили на конкурсі інноваційних стартап-проєктів Sikorsky Challenge 2023.

Про це повідомляє Рубрика, посилаючись на "Вечірній Київ".

У чому проблема?

Забороненими Оттавською конвенцією протипіхотними фугасними мінами окупанти щедро «засівають» українську землю. Сотні тисяч ПФМ-1 встановлюються дистанційно за допомогою реактивних систем залпового вогню. Там є спеціальні касети, в яких знаходяться протипіхотні міни.

«Пелюстки» вкрай небезпечні для військових і для мирного населення, особливо дітей, бо своєю цікавою формою приваблює малечу. Велика проблема полягає також в тому, що ці невеликі міни (всього 11 сантиметрів в довжину та 80 грамів вагою) зроблені переважно з пластику. Тобто вони не піддаються корозії, тому не руйнуються з часом і їх досить важко знайти за допомогою міношукача.

Під час підриву на «пелюстковій» міні людина дістає значні поранення ніг, що, як правило, закінчується ампутацією. Смерть можлива внаслідок великої крововтрати за умови несвоєчасної медичної допомоги. Саме тому Роман зі своїм наставником Олегом Володимировичем звернули увагу на цю велику проблему, з якою сьогодні часто стикаються військові та цивільні.

Яке рішення?

«Наш захисний пристрій призначений для того, щоб підвищити захист ніг військових, саперів від ПФМ-1 та мін в яких до 100 грамів вибухівки в тротиловому еквіваленті. Чоботи запобігають тяжким пошкодженням ноги, що призводять до ампутації. Вони також стануть у пригоді працівникам сільських господарств, надзвичайникам, лісівникам, залізничникам, енергетикам і багатьом іншим на деокупованих територіях», – розповідає Роман.

Він зазначив, що міни ПФМ дуже чутливі й достатньо лише торкнутися, щоб пролунав вибух. Канадці, які брали участь у військових діях проти талібів і бойовиків аль-Каїди в Афганістані, розробили «Spider-boots» — «чоботи павуки» для захисту ніг від протипіхотних мін.

«Ми ретельно проаналізували їхню конструкцію та зрозуміли, що можемо зробити краще. Наш захисний пристрій легше, зручніше та водночас жорсткіше, що дозволяє витримати більше навантаження. Завдяки металевій V-подібній формі платформи, під час вибуху хвиля розсікається в різні боки, що дозволяє зберегти кінцівку. Військові, яким ми показували наші чоботи підтримують наш проєкт», — розповів Роман.

До речі, на «Розетці» протимінні чоботи канадського виробництва коштують 40 тисяч гривень, тоді як орієнтовна вартість удосконаленої українськими розробниками версії складає 4500-5500 гривень. Крім того, важать канадські «Spider-boots» чотири кілограми, а зразок, представлений на конкурс «Sikorsky Challenge» вдвічі легше. Маса чобіт з металевими лапками та пружинами для демпфування складає всього 1,65 кілограма.

Як це працює?

Олег Козленко разом із Романом розробили три експериментальні зразки, які модернізовували крок за кроком протягом року. Починали з пластику. «Лапи» для чобіт Роман надрукував на 3D-принтері. Втім, вирішили зупинитися на моделі з металевою основою на пружинах, які амортизують платформу з чоботом, а також «згладжують» вибухову хвилю.

«В Україні одна компанія зробила канадський аналог "Spider-boots" з пластику. Він дешевше закордонного оригіналу, але обидва варіанти мають кілька недоліків, які ми намагалися виправити у своїй розробці. По-перше, зробили V-подібну металеву платформу, щоби розсікти вибухову хвилю. По-друге, розтягнули у часі дію кінетичної енергії. Вибухова хвиля пройде спочатку по витках пружини, втратить свою початкову потужність, а отже наслідки для організму людини вже не будуть такі катастрофічні», — пояснив Козленко.

Розробка пройшла успішні лабораторні випробування, зокрема тести на характеристики міцності в інженерних комп'ютерних програмах.

«Наші захисні чоботи можна взяти з собою, кинути в рюкзак, десь повісити та користуватися за потреби. Не треба бігати у них цілий день. Зрозуміло, що ми не можемо самотужки провести польові випробування. Так, інвестори зацікавилися, взяли наші контакти телефонів. Але ми хочемо достукатися до держави, щоб показати наскільки це велика проблема та запропонувати шляхи її вирішення», — сказав Козленко.