Україна приєдналася до міжнародної ініціативи зі збереження кріосфери

Україна підтримала світовий заклик щодо льодовиків та полюсів і доєдналася до важливої міжнародної ініціативи зі збереження кріосфери.

Про це зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий під час Першого міжнародного саміту щодо льодовиків та полюсів "Єдина планета".

Як відомо, руйнування кріосфери в глобальному масштабі:

• призведе до підвищення рівня моря,
• вплине на кожного п'ятого жителя Планети, яким доведеться змінювати своє місце проживання.
• спричинить зникнення багатьох унікальних екосистем.

"На українській антарктичній станції "Академік Вернадський" ми вже спостерігаємо драматичні зміни. Якщо 10 років тому акваторія навколо нашого острова десь 9 місяців на рік була скована кригою, то цього року навіть під час антарктичної зими стійкий льодовий покрив не утворився взагалі", наголосив Дикий.

Науковець також наголосив, що попри те, що зараз в Україні ми щодня боремося за наше існування, нашу свободу та одночасно за світ, який би керувався міжнародним правом, ми все ж пам'ятаємо про свою відповідальність не лише за нашу країну, але і за всю Планету.

"Сьогодні 625 день нашої війни за незалежність, і в жоден з цих днів ми не переривали наших вимірювань, спостережень і досліджень на українській антарктичній станції "Академік Вернадський", оскільки це є нашим внеском до глобальної світової системи полярних досліджень і моніторингу Землі", – зауважив очільник НАНЦ.

Нагадаємо, що подія відбулася в Парижі 8-10 листопада 2023 року за ініціативи та особистої участі Президента Франції Емманюеля Макрона. Саміт об'єднав науковців, політиків та неурядові організації з метою обговорення спільних дій людства.

Такі дії зараз вкрай необхідні, адже за даними вчених льодовикові щити в Антарктиді та Гренландії, морські льоди, льодовики на вершинах гір і навіть вічна мерзлота катастрофічно тануть.

Темпи втрати льодового покриву в Антарктиці та Арктиці збільшилися в 4 рази за останні 30 років. Щодо гірських льодовиків, то темпи втрати ними льоду в середньому на 20% вищі, ніж у попередньому десятилітті. І ці негативні тенденції тривають.

За результатами саміту був підписаний Паризький заклик щодо льодовиків та полюсів. В ньому, зокрема, передбачені такі заходи для збереження кріосфери:

• прискорити скорочення викидів парникових газів;
• заохочувати держави ратифікувати та підтримувати повну імплементацію Угоди ООН про збереження та стале використання морського біологічного різноманіття в районах за межами національної юрисдикції, зокрема щодо визначення та створення морських охоронюваних районів у відкритому морі, а також продовжувати поточну роботу Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики над створенням репрезентативної системи морських охоронних районів навколо Антарктиди;
• сприяти застосовуванню найвищих стандартів сталого розвитку щодо всіх видів діяльності, які впливають на льодовики і морські льоди, зокрема туризму, а також розвідки і видобутку вуглеводнів і мінеральних ресурсів, де це дозволено;
• організовувати сталий туризм з мінімальними наслідками для кріосфери тощо.
• Планується що два роки відслідковувати прогрес в імплементації цього документа. Важливо відзначити, що Україна вже працює над деякими з зазначених заходів. Зокрема, нині ми головуємо в Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики і активно ініціюємо створення нових морських охоронюваних районів в Антарктиці.

Нагадаємо, українські полярники вперше відібрали зразки шкіри і жиру косаток в Антарктиці.

Також українські полярники почали досліджувати китів за допомогою дронів.