Які рішення посилять Україну на шляху до європейської інтеграції: представлено результати дослідження

В Україні фактично всі стейкхолдери потребують навчальних програм у сфері євроінтеграції. Це держслужбовці, представники бізнесу, громадянського суспільства, представники медіа тощо. Такий запит засвідчило дослідження наявних проєктів у сфері євроінтеграції, що його провів Український Центр Європейської Політики (УЦЄП).

Про це повідомляє "Рубрика", яка відвідала дискусію "Залученість громадянського суспільства до переговорного процесу України з ЄС".

У чому проблема?

Україна впритул наблизилася до початку переговорного процесу з ЄС, що потребує вироблення і втілення програми, що її буде підтримано всіма зацікавленими сторонами. При загальній підтримці євроінтеграційного курсу в Україні не дуже глибоке уявлення про те, що це означає на практиці.

Яке рішення?

Український Центр Європейської Політики (УЦЄП) провів дослідження  "На шляху до європейської інтеграції", у якому проаналізував наявні проєкти за 2022-2023 роки та намагався визначити пріоритети й потреби ключових стейкхолдерів, залучених до процесу європейської інтеграції. 

Для цього провели загалом 36 інтерв'ю з представниками держави, бізнесу, донорських організацій тощо, а також опитування серед 20 організацій громадянського суспільства.

Як це працює?

Експерти виокремили загалом 112 проєктів у сфері євроінтеграції, які розподілили за кластерами. Найбільше проєктів, які реалізуються в Україні, стосуються основоположних питань, таких як верховенство права тощо, розповіла аналітикиня УЦЄП Олександра Булана. Їх 37. 

"На другому місці напрямок зеленого порядку денного і сталого розвитку, тобто проєкти у галузі захисту довкілля та енергетики. На третьому загально євроінтеграційні питання. Це євроінтеграційні поїздки, форуми тощо", — пояснила Булана. 

Найменше проєктів, присвячених внутрішньому ринку та сільському господарству. 

Основним донором цих проєктів є сам ЄС, а основними бенефіціарами — державні органи, які потребують серйозного посилення спроможності. 

"Це проєкти, спрямовані на те, щоб допомогти державним органам втілювати євроінтеграційні реформи, готувати законодавство аналітику і так далі", — зазначила аналітикиня УЦЄП. 

Адже в межах переговорного процесу з ЄС Україні потрібно буде імплементувати близько трьох тисяч нормативних актів.

Відсутність експертизи та нестача ресурсів — найбільші проблеми органів державної влади як основних гравців у сфері європейської інтеграції.

Такого висновку дійшли автори дослідження і його цілковито підтримали присутні на презентації представники уряду, парламенту і громадського сектору. 

Зокрема виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначив:

"В Україні не вистачає спроможності для втілення євроінтеграційних змін, бо ніхто не очікував, що така можливість виникне так швидко".

Які рекомендації?

За результатами дослідження в УЦЄП виробили рекомендації, спрямовані насамперед на донорські організації.

Основна рекомендація полягає в тому, що фактично всі стейкхолдери, а це державні службовці, незалежні експерти, працівники громадських організацій, представники громадянського суспільства, бізнес, журналісти — потребують навчальних програм у галузі євроінтеграції, зазначила Олександра Булана.  

Друге ключове питання — підтримка і втілення реформи державної служби. Нині нерідко трапляється так, що надавачі технічної підтримки нашим урядовцям мають у кілька разів вищий рівень оплати, ніж українські держслужбовці. Водночас саме на держслужбовцях основна відповідальність на розробку і виконання нормативних актів. 

Третій момент — потрібна активніша міжсекторальна співпраця і кооперація різних стейкхолдерів, що допоможе Україні виробити власну переговорну позицію з того чи того питання імплементації європейського законодавства. 

Нагадаємо, що 8 листопада Європейська комісія офіційно рекомендувала державам ЄС почати переговори щодо вступу до Євросоюзу України, однак Київ повинен втілити в життя ще частину реформ.