Екоцид та наслідки підриву Каховської гідроелектростанції: нові прогнози дали науковці
У світі Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів відзначають 6 листопада.
Цей День встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у листопаді 2001 року. Приймаючи це рішення, Генеральна Асамблея ООН враховувала, що шкода, заподіяна довкіллю під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем та природних ресурсів на тривалий період після припинення конфліктів і часто торкається не тільки однієї держави і не тільки нинішнього покоління.
У чому проблема?
"6 червня 2023 року сталася одна з найбільших екологічних та техногенних катастроф в Україні та Європі – підрив Каховської ГЕС. Цей екозлочин потягнув за собою величезну кількість небезпечних наслідків. Постраждали люди, ліси, флора та фауна, течія змила велику кількість сміттєзвалищ, трупи тварин, каналізації. Усе це несе загрозу для нашого навколишнього середовища, а також життю та здоров'ю людини. Для того, щоб створити план з відновлення довкілля, потрібно розуміти реальний стан екосистем. На відновлення знадобляться десятки років, лише разом ми зможемо відновити наші екосистеми" – зазначила Юлія Мархель, лідерка найбільшого екоруху країну Let`s do it Ukraine.
Наслідки війни для довкілля (інформацію взято з сайту Екозагроза)
- зруйнована техніка перетворилась на 703 453 тонни відходів та призвела до 70 243 тонн викидів в атмосферу
- маса забруднюючих речовин, які потрапили у водні об'єкти понад 1 600 000 тонн
- 587 691 квадратних метрів забруднено грунтів
Наслідки підриву Каховської ГЕС
- ₴146,4 млрд грн орієнтовна сума збитків завданих довкіллю
- 80 населених пунктів постраждали внаслідок повені
- 5 затоплених населених пунктів
- 63 447 га затоплено лісів та частково знищено
Яке рішення?
Тому саме за ініціативи екоактивістки Юлії Мархель та за підтримки Українського наукового центру екології моря були проведені дослідження, щоб проаналізувати стан водойм внаслідок підриву Каховської ГЕС.
Як це працює?
Перші проби були взяті, майже, одразу після катастрофи – 15 червня 2023 року, у Миколаївській та Херсонській областях. Наступна екологічна місія відбулася в липні. Перші результати показали зовсім невтішні прогнози. Починаючи від р. Дніпро поблизу м. Херсон, в Дніпро-Бузькому лимані, в Чорному морі поблизу м. Очаків та в Одеській затоці показали однакову структуру забруднення. На всіх цих станціях вміст нафтопродуктів, токсичних металів (цинк, кадмій, миш'як) та хлор-органічних сполук перевищує гранично-допустимі концентрації.
"Такі метали як цинк та кадмій є токсичними для багатьох видів водних організмів, особливо при високих рівнях концентрацій. Вони можуть впливати на репродуктивні, ростові та інші біологічні процеси у морських організмів. Навіть якщо окремі види можуть витримувати високі рівні міді та цинку, ці метали можуть накопичуватися в ланцюгу харчування, що призводить до ще більших концентрацій в організмах, які знаходяться на верхніх рівнях харчового ланцюга, таких як морські ссавці або люди. Люди, які їдять морепродукти або п'ють воду, що містить високі рівні міді або цинку, можуть зазнавати проблем зі здоров'ям, зокрема проблеми з печінкою, серцем, нирками або нервовою системою. Деякі хлорорганічні речовини мають період розпаду 10-20 років, тобто дуже багато років можуть перебувати в екосистемі.""– наголосив в.о. директора УкрНЦЕМ Віктор Коморін.
2 листопада 2023 року відбувся третій забір води, донних відкладень та свердловин на Півдні України для дослідження наслідків підриву Каховської ГЕС. Волонтери-екоактивісти Let`s do it Ukraine провели дослідження, щоб проаналізувати стан водойм внаслідок підриву Каховської ГЕС. Зокрема, проби були взяті у свердловині та водоймах Снігурівської громади Миколаївської області: м. Снігурівка, с. Афанасіївка, яка сильно постраждала від затоплення. Також волонтерам вдалося взяти проби в Очаківській громаді, с. Радісний Сад, с.Лупарево Миколаївської області та на Херсонщин: м. Херсон, с. Білозірка, с. Софіївка. Більшість точок знаходяться на лінії фронту, тож доступ до них є не завжди і волонтерам доводиться ризикувати власним життям. Проте, все ж завдяки відважності та відповідальності екоактивістів Let`s do it Ukraine, ми отримали матеріал, майже, з усіх необхідних точок для проведення ефективного та об'єктивного дослідження. Відібрані проби у той же день були оперативно доставлені до Українського наукового центру екології моря для подальшого опрацювання.
"У нас було затоплено 13 населених пунктів у громаді, більше 600 людей ми евакуювали. Щодо стану води, спочатку діяла заборонена використання води навіть як технічної. Зараз заборону відмінили, проте реальний стан ми зрозуміємо лише після досліджень, це надзвичайно важливо, адже стан довкілля впливає на наше здоров'я та життя." – розповів голова Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта.
Відбір проб води здійснюється з дотриманням вимог:
- ДСТУ ISO 5667-4:2003 "Якість води. Відбирання проб. Частина 4. Настанови щодо відбирання проб із природних та штучних озер";
- ДСТУ ISO 5667-6:2009 "Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок і струмків";
- ДСТУ ISO 5667-12:2001 "Якість води. Відбирання проб. Частина 12. Настанови щодо відбирання проб донних відкладень".
Відібрані проби дозволяють провести аналіз токсичного забруднення, що потрапило до Чорного моря внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Результати досліджень також будуть використані в рамках кримінальних проваджень, що проводяться Спеціалізованою екологічною прокуратурою України та Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.
До екологічної місії на Півдні України долучились співачка Анна Добриднєва. Артистка уже багато років підтримує ініціативи Let`s do it Ukraine, допомагає гуманітарною допомогою, а також підтримує військових на передовій.
"Екомісії та дослідження є надзвичайно важливими! Ми розуміємо, що наші герої, хлопці і дівчата б'ються за нашу землю і це не просто означає кордони, а це земля та ресурси в цілому. Тому потрібно разом врятувати землю, екологічно відновити та зберегти для майбутніх поколінь.""– зазначила під час прес-конференції Анна Добриднєва.
Через повномасштабну війну в Україні постраждали сотні тисяч кілометрів землі та тисячі будинків, зруйновано інфраструктуру, тому у багатьох людей не має можливості самостійно готувати собі гарячу їжу. Тому міжнародний гуманітарний проєкт "Let`s do it Ukraine SOS" за підтримки PepsiCo Foundation реалізовує проєкт "Добра кухня", щоб забезпечити мирних жителів у прифронтових, фронтових та постраждалих внаслідок війни, населених пунктах, гарячими обідами.
В рамках прес-туру волонтери показали діяльність проєкту "Добра кухня" та роздавали їжу в екологічному пакованні, під час реалізації проєкту у 2023 році 33 000 громадян Харківської, Миколаївської, Херсонської областей постраждалих внаслідок повномасштабної війни в Україні отримали гарячі обіди.
Нагадаємо, у МВС заявили, що Каховську ГЕС не можна відновити, а головною загрозою є ситуація навколо ЗАЕС.
У Маріуполі через дії окупантів значно зросла солоність вод Азовського моря, – Андрющенко
Відновлення LIFE: Міндовкілля вже знає про перший екологічний проєкт, який реалізують в Україні
