КМІС: майже половина українців вважає, що в Україні найбільше дискримінують за мову

45% громадян України вважають, що в країні існує дискримінація за мовною ознакою, слідом за цим йде дискримінація за сексуальною ознакою – так відповіли 34% опитуваних.

Про це пише Рубрика, посилаючись на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Як зазначили соціологи також:

• 8% опитаних зазначають, що в Україні дискримінують через інвалідність,
• 27% респондентів відповіли, що є дискримінація за віком,
• 23% — за етнічною приналежністю,
• 22% — за статтю.

Більшість респондентів (65%) вважають, що рівність між жінками й чоловіками не змінилася після повномасштабного вторгнення, проте 19% бачать позитивні зміни.

85% опитаних вважають, що жінки й чоловіки однаково кваліфіковані для роботи в секторі громадської безпеки.

Для 72% респондентів домашнє насильство є особливою проблемою, яка вимагає спеціальних заходів.

Серед жінок це становить 77%, а серед чоловіків — 65%.

Однак лише 55% вважають, що поліція здатна ефективно боротися з насильством за статевою ознакою та домашнім насильством.

Також значна частина (43%) респондентів лишаються скептичними, що поліція дотримується прав людини.

Раніше повідомлялося, що українці відчувають потенціал конфліктності між тими, хто виїхав з країни, та тими, хто лишився.

Консультативна місія Європейського Союзу в Україні замовила КМІС проведення всеукраїнського опитування. Упродовж 4-20 вересня 2023 року методом особистих інтерв'ю з використанням планшета опитали 2005 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів, підконтрольних Україні (крім Херсонської і Донецької областей).

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,5) не перевищувала 3,3%.

Нагадаємо, що Київський національний університет імені Тараса Шевченка заборонив російські джерела та закрив програми з вивчення російської та білоруської мов.

Окрім того, Національна комісія зі стандартів державної мови (НКСДМ) прийняла рішення щодо написання назв країни-агресора та її історичних аналогів з малої літери в текстах неофіційного характеру.