В Університеті Шевченка закрили програми з вивчення російської та білоруської мови: у чому рішення

Київський національний університет імені Тараса Шевченка заборонив російські джерела та закрив програми з вивчення російської та білоруської мов.

Про це пише Рубрика, посилаючись на заяву ректора університету Володимира Бугрова в інтерв'ю "Українським новинам".

У чому проблема?

Освіта — основа будь-якої держави. Адже сучасний світ важко уявити без рейтингів, конкурсів та рівнів, серед яких, звісно, визначну роль відіграє й рівень та якість освіти.

За останні три роки українська освіта пережила багато: пандемію, велику війну, блекаути, окупацію. Повномасштабна війна з росією без виключення вплинула на всі процеси в країні, у тому числі й на освіту.

Використання російськомовних джерел у навчальних закладах наразі є питанням моралі. Деякі речі є очевидними, а деякі — викликають сумніви та суперечки. 

Поки що держава офіційно не заборонила використання російськомовних чи перекладених російських джерел у навчальних закладах. Проте народні депутати подали відповідний законопроєкт, і Верховна Рада вже ухвалила його в першому читанні.

Яке рішення?

"У нас в інституті філології вивчалася російська мова і література, білоруська мова і література, фарсі (перська). Минулого року ми ці програми закрили. Але це емоційний крок", – сказав ректор.

Також КНУ заборонив російські джерела. За словами Бугрова, з ідеологічної точки зору і з точки зору деколонізації це абсолютно правильно, але це треба було робити раніше.

Як це працює?

Разом з тим, за словами ректора, історичні джерела російською мовою все ж таки використовуються.

Однак переважна більшість технічної літератури сьогодні замінена на англомовні джерела. Ректор вважає, що російська література в Україні має вивчатися, але під наглядом фахівця.

Окрім того, під час пандемії багато європейських та американських видавництв відкрили свої бібліотеки. Однак це досить вартісне задоволення, і з цим потрібно весь час працювати. 

"В університеті чи в декількох має вивчатися російська література, але під наглядом викладача-дослідника, який може пояснити як від Достоєвського дійшли до Захара Прилєпіна, як від російських філософів "Срібної доби", які були гуманістами, дійшли до Дугіна з його людиноненависницькою ідеологією. Має бути критичний аналіз", – вважає Бугров.

Окрім того, ректор зазначив, спілкується з багатьма українськими видавцями, і держава мала б набагато раніше звернути увагу на програму підтримки українського книговидання. 

"Українське книговидання знаходилося на постійних гойдалках. Під якусь дату щось видали і все. Але ми ж розуміємо, що якщо немає районної бібліотеки, де хлопчик чи дівчинка піде взяти цікаву книжку, то прищеплювати любов до книжки буде через якийсь час нікому і нікому.

І тому, власне кажучи, потрібно не лише забороняти російську книгу, але потрібно робити це розумно, заміщуючи на те місце англомовну книгу, та насамперед – україномовну", наголосив Бугров.

Ректор КНУ також абсолютно переконаний, що в школі вивчати російську мову та літературу не потрібно. Хіба що якісь зразки, можливо, в курсі світової літератури, для того, щоб можна було її ідентифікувати.

Нагадаємо, що мережа освітньо-культурних просторів Гончаренко центр запускає безкоштовні онлайн-курси англійської мови для людей літнього віку. Студенти віком від 60 років зможуть опанувати мову "з нуля" завдяки спеціально розробленій програмі навчання.

Окрім того, у наступному 2024 році Національний мультипредметний тест (НМТ) з української мови відбудеться ще за старим правописом, проте це буде востаннє.

Також Національна комісія зі стандартів державної мови (НКСДМ) прийняла рішення щодо написання назв країни-агресора та її історичних аналогів з малої літери в текстах неофіційного характеру.