росія отруює наше повітря: у Києві розповіли про ще один вимір збитків, спричинених війною
На конференції United for justice нідерландський кліматичний експерт розповів, яким чином можна відновити повітря після військових дій та чому це так дорого коштує.
Про це повідомляє кореспондентка Рубрики.
У чому проблема?
Війна наносить не лише пряму, а й опосередковану шкоду довкіллю. Зокрема, призводить до збільшення викидів вуглецю в атмосферу.
Це не лише вибухи й спричинені ними пожежі, а й, наприклад, переміщення важкої військової техніки, або ж необхідність робити довші маршрути для цивільних авіаперельотів, які оминають зони бойових дій, що спричиняє більші витрати палива, а отже, й потрапляння більшої кількості газів в атмосферу. Крім того, збільшуються й об'єми виробництва деяких речовин, що спричиняють високий рівень викидів – до таких відноситься цемент, який активно використовують при будівництві зруйнованих міст.
Леннард Де Клерк — бізнесмен та науковець, що зосереджує свою роботу на зменшенні вуглецевого сліду. Він розробив кліматичні проєкти в рамках Кіотського протоколу для купівлі результівних скорочень CO2 від імені уряду Нідерландів, а також побудував курорт з нейтральним викидом вуглецю в Угорщині. Після початку повномасштабної війни росії проти України Де Клерк започаткував ініціативу щодо визначення впливу російського вторгнення в Україну на викиди вуглецю.
На конференції United for justice, що днями відбулася в Києві, Леннард де Клерк розповів про проміжні результати, отримані в його дослідженнях.
"За 12 місяців війни в Україні в атмосферу Землі потрапило 119 тонн вуглецю, спричиненого саме війною росії проти України. Це не лише прямі збитки, а й опосередковані", — пояснив науковець.
Найбільша кількість вуглецю при цьому спричинена руйнацією цивільної інфраструктури, — 50,2 тонни, майже 22 тонни — через бойові дії, та 14,6 тонни через підрив Північного Потоку.
"Якщо перевести це в соціальну вартість вуглецю за методологією, яку використовує Світовий банк, такі викиди призводять до 10 мільярдів доларів збитків, і росія має компенсувати цю суму не лише Україні, а й світовій спільноті", — пояснив Де Клерк.
Проте цю шкоду все ж можна виправити.
Яке рішення?
Одразу після окреслення проблеми Леонард запропонував рішення. Вони полягають в наступному:
- Аби депонувати викинутий у повітря вуглець, слід садити дерева на територіях, де згоріли ліси.
- Де Клерк зазначив, що 75% викидів припадають на виробництво цементу (саме тому руйнація цивільної інфраструктури — найбільша частка серед викидів), тож науковець пропонує менше використовувати матеріали, які опосередковано потребують значної кількості такого ресурсу як чисте повітря. Замість цього краще використовувати альтернативні матеріали, або використовувати цемент повторно.
До речі, така ініціатива вже існує в України — про пілотний проєкт створення будинків з переробленого бетону, що реалізується в Ірпені, "Рубрика" писала раніше.
Допомагаємо захищати природу: на основі публікації "Рубрики" на Львівщині відкрили кримінальне провадження
- Побудова джерел відновлюваної енергії також може бути рішенням. Інвестиції або репарації, направлені на розбудову зеленої енергетики також призведуть до зменшення кількості викидів в атмосферу від вугільних ТЕЦ, що врешті-решт може якоюсь мірою нівелювати кількість вуглецю, що потрапила в повітря через військові дії.
Наостанок Леннард додав, що аби ці рішення працювали, Україні необхідно звернути увагу на включення в реєстр збитків надлишкові викиди парникових газів, спричинених війною.
Втім, в Україні вже давно підраховують збитки, завдані повітрю. Ресурс "Екозагроза" станом на 23 жовтня називає суму приблизно в 30 разів більшу, ніж Де Клерк — 1,079 мільярдів гривень.
Нагадаємо, на конференції, що відбулася у Києві 20 жовтня, міністр захисту довкілля Руслан Стрілець анонсував, що українська громадська організація вперше стала частиною програми LIFE.
Також повідомлялось, що Україна одержить допомогу від Німеччини в зборі доказів про екологічні злочини російської федерації.