САП оскаржить рішення Вищого антикорупційного суду про закриття справи “Роттердам+”

В Україні Вищий антикорупційний суд закрив справу "Роттердам+", САП не погоджується з цим рішення та хоче його оскаржити.

Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, пише Рубрика.

Зазначимо, що це уже 5-те рішення про закриття цієї справи за останні 2 роки, які приймалися спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, Вищим антикорупційним судом та апеляційною палатою ВАКС.

Як повідомляють у відомстві, Спеціальна антикорупційна прокуратура не погоджується з рішенням ВАКС та планує оскаржить його в апеляційному суді. 

"9 жовтня під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи "Роттердам+" з підстав п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, тобто закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру", зазначили у повідомленні.

У САП уточнили, що указане рішення ухвалили з окремою думкою одного з суддів колегії.

Своєю чергою, в ДТЕК заявили, що це рішення вкотре підтвердило законність і обґрунтованість формульного ціноутворення на енергетичні ресурси.

"ДТЕК завжди і послідовно відстоював позицію, що прозоре формульне ціноутворення на енергетичні ресурси на основі імпортного паритету – єдиний правильний шлях розвитку ринкової економіки України", – повідомили в компанії.

Що відомо про справу "Роттердам+"

Як відомо, розслідування справи "Роттердам+" тривало майже 6 років – з березня 2017 року. За цей час прокуратура 4 рази закривала справу за відсутності складу злочину і 4 рази поновлювала розслідування.

Нагадаємо, що у березні 2023 року НАБУ і САП скерували до суду перший епізод справи "Роттердам+" за обвинуваченням шістьох осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн протягом 2016-2017 років.

Мова йде про:

•  голову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП);
•  члена НКРЕКП;
•  начальника відділу НКРЕКП;
•  керівника управління НКРЕКП;
•  заступника комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключового оператора ринку теплогенерації України;
•  директора департаменту однієї з компаній зазначеної групи.

Окрім того, НАБУ і САП 16 січня цього року завершили розслідування за підозрою 15 осіб, причетних до запровадження та дії так званої формули "Роттердам+", через яку споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн упродовж 2018-2019 рр.

А вже 3 жовтня поточного року Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання прокурора САП та наклав арешт на майно 3 обвинувачених у справі "Роттердам+".

Так, суд наклав арешт на:

майно ексголови НКРЕКП:

• квартиру загальною площею 41,3 кв. м., розташовану у Києві;
• будинок загальною площею 243,2 кв. м., розташований у Київській області;

майно колишнього гендиректора "ДТЕК Мережі":

• квартиру загальною площею 81,90 кв. м., розташовану у Києві;
• квартиру загальною площею 72,4 кв. м., розташовану у Донецьку;

майно колишнього гендиректора "ДТЕК Східенерго":

• квартиру загальною площею 97,4 кв. м., розташовану у Києві;
• будинок загальною площею 219,6 кв.м.;
• 2 земельні ділянки.

Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд заочно арештував колишнього міністра охорони здоров'я Максима Степанова, якого НАБУ і САП підозрюють у заволодінні понад 450 млн грн, коли він очолював державне підприємство "Поліграфічний комбінат "Україна".