Нобелівську премію з економіки вручили лауреатці, яка вивчала гендерний розрив на ринку праці

Цього року премію Шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля вручили Клаудії Голдін "за те, що вона розвинула наше розуміння результатів ринку праці".

Про це повідомив Нобелівський комітет.

Цьогорічна лауреатка економічних наук зробила перший комплексний розрахунок заробітку жінок та їхньої участі на ринку праці. Дослідження Клаудії Голдін показують причини змін, а також основні чинники, через які досі зберігається гендерний розрив.

Голдін переглянула архіви та зібрала дані зі США за понад 200 років, що дозволило їй продемонструвати, як і чому гендерні відмінності в доходах і рівнях зайнятості змінювалися з часом.

Як вона з'ясувала, історично склалося, що більшу частину гендерного розриву в доходах можна пояснити відмінностями в освіті та виборі професії. Однак Голдін довела, що основна частина цієї різниці в доходах зараз припадає на жінок, які працюють в одній професії, і що вона в основному виникає з народженням першої дитини.

Клаудія Голдін показала, що участь заміжніх жінок на ринку праці зменшилася з переходом від аграрного до індустріального суспільства на початку 19 століття, але потім почала збільшуватися із зростанням сфери послуг на початку 20 століття. Голдін пояснила цю закономірність як результат структурних змін і еволюції соціальних норм щодо жіночих обов'язків по дому та сім'ї.

Протягом 20 століття рівень освіти жінок постійно зростав, і в більшості країн з високим рівнем доходу він зараз значно вищий, ніж у чоловіків. Голдін продемонструвала, що доступ до протизаплідних таблеток відіграв важливу роль у прискоренні цих революційних змін, пропонуючи нові можливості для планування кар'єри.

Попри модернізацію, економічне зростання та зростання частки зайнятих жінок у 20 столітті, протягом тривалого часу розрив у доходах між жінками та чоловіками майже не зникав.

Нобелівська премія — міжнародна нагорода, якою щорічно відзначають за видатні наукові дослідження, винаходи та внесок у розвиток суспільства. Загалом у премії п'ять категорій: фізика, хімія, медицина або фізіологія, література та премія миру.

Як повідомлялось, цьогоріч традиційний Нобелівський тиждень відбувається з 2 і по 9 жовтня. Лауреатами премії з фізіології та медицини у 2023 році стали Каталін Каріко та Дрю Вайсман, їх відзначили за відкриття, яке дозволило розробити ефективні мРНК-вакцини проти COVID-19.

Нобелівську премію з фізики присудили П'єру Агостіні, Ференцу Краузу та Анне Л'Юльє за експерименти зі світлом, а з хімії — американським науковцям Мунгі Бавенді й Луїсу Брусу та ученому з росії Олексію Єкімову за відкриття та синтез квантових точок.

Пізніше лауреат Нобелівської премії з фізики Ференц Крауш повідомив, що передасть отримані призові кошти на допомогу українцям. Йдеться про суму понад 330 тис. доларів США.

Водночас Нобелівку з літератури отримав норвезький письменник Йон Фоссе "за його інноваційні п'єси та прозу, які висловлюють невимовне".

Нобелівську премію миру вручили іранській правозахисниці Наргес Мохаммаді, яка бореться проти гноблення жінок в Ірані.

Потрапити до списку Нобелівських лауреатів доволі складно. Кандидата мають право рекомендувати тільки чинні та колишні члени норвезького Нобелівського комітету, радники, призначені Нобелівським інститутом, члени національних парламентів та урядів різних країн, члени Міжнародного арбітражного суду в Гаазі, а також лауреати Нобелівських премій. Імена кандидатів засекречені протягом 50 років.

Органом присудження Нобелівської премії з літератури є Шведська академія, яка складається з 18 членів.