Президент висловив співчуття у зв’язку зі смертю Ніни Матвієнко

"Творчість Ніни Матвієнко – це українська душа. Вона зробила неоціненний вклад в українську культуру. Народна артистка, герой України, її голос назавжди залишиться символом народної пісні", – наголосили у Конгресі.

Світова українська родина глибоко сумує та молиться по всьому світі за упокій її душі.

Довідка про життя співачки

Ніна Матвієнко народилася 10 жовтня 1947 року в селі Неділище Житомирської області. Була п'ятою дитиною в селянській сімї. А загалом батьки Ніни загалом мали 11 дітей.

Мати Антоніна мала співочий талант, могла співати в три, навіть у 4 голоси. Наприкінці 1970-х років Ніна Матвієнко записала диск із материними піснями.

Родина жила бідно. Щоб якось полегшити собі життя, батьки вирішили віддати Ніну до інтернату. Там один із вихователів карав її за найменшу провину, годинами тримав у кутку на колінах, загадував виконувати найважчу роботу.

До 9-го класу Ніну Матвієнко перевели до Коростеня. Там дівчина займалася легкою атлетикою й акробатикою, співала пісні Людмили Зикіної.

Після закінчення інтернату Ніні довелось влаштувалася на коростенський завод "Хіммаш". Але бажання співати було таким сильним, що 1966 року Матвієнко записалася в студію Хору імені Григорія Верьовки. Через два роки стала його солісткою.

Співачка вела активну концертно-гастрольну діяльність ще з 1967 року. У її творчому репертуарі платівки із записами українських народних пісень, аудіокасети, компакт-диски із записами різних за жанром творів.

Народна артистка брала участь у Помаранчевій революції та Євромайдані.

Новий період у творчій долі пов'язаний з роботою в Національному ансамблі солістів "Київська камерата", солісткою якого вона стала з 1991 року. Виразний характер фольклорного співу співачки гармонійно поєднувався з академічним стилем виконання "Камерати", розширивши художній репертуар колективу.

У 1971 році Ніна одружилася з молодим художником Петром Гончарем. Від нього народила сина Івана, за ним Андрія, а потім дочку Антоніну. Сини пішли шляхом батька і стали художниками. А дочка стала співати, наслідуючи маму.

У репертуарі співачки було багато народних пісень, серед них обрядові, ліричні, гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII—XVIII сторіччя. Ніна Матвієнко співпрацювала з відомими вітчизняними композиторами сучасності.

Вона також зіграла в телевиставах ("Маруся Чурай", "Катерина Білокур", "Розлилися води на чотири броди"), художніх фільмах ("Солом'яні дзвони", "Пропала грамота"), радіовиставах ("Політ стріли", "Кларнети ніжності"). Співачка озвучила низку науково-популярних кінофільмів і кілька теле- і радіопрограм.