Нобелівську премію миру отримала іранська правозахисниця, яка бореться проти гноблення жінок

Нобелівську премію миру в цьому році отримала іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді "за боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх".

Про це повідомив Нобелівський комітет, пише Рубрика.

"Її відважна боротьба принесла величезні особисті витрати. Загалом режим заарештовував її 13 разів, п'ять разів засуджував і засудив до 31 року в'язниці та 154 ударів батогом. Пані Мохаммаді все ще перебуває у в'язниці", — зазначив комітет.

Мохаммаді бореться проти систематичної дискримінації та гноблення жінок, за право жінок жити повноцінним і гідним життям, а також за свободу вираження поглядів і право на незалежність. В Ірані за таке загрожує переслідування, ув'язнення, тортури і навіть смерть.

Зазначимо, що, за даними ЗМІ, на Нобелівську премію миру також висували "Український рух пацифістів", очільники якого зацікавили правоохоронців. Також на премію нібито висували російський "Рух відмовників від військової служби" та білоруський правозахисний центр "Наш Дім".

Довідка про лауреатку

У 1990-х роках, бувши молодою студенткою фізики, Наргес Мохаммаді вже відзначилася як прихильниця рівності та прав жінок. Після закінчення навчання вона працювала інженеркою, а також колумністкою у різних реформаторських газетах. У 2003 році жінка приєдналася до Центру захисників прав людини в Тегерані — організації, заснованої лауреаткою Нобелівської премії миру Ширін Ебаді.

У 2011 році Мохаммаді вперше затримали та засудили до багатьох років ув'язнення за її зусилля, спрямовані на допомогу ув'язненим активістам та їхнім родинам.

Через два роки, після звільнення під заставу, Мохаммаді занурилася в кампанію проти застосування смертної кари. Іран вже давно входить до числа країн, які щорічно страчують найбільшу частку своїх жителів.

Її діяльність проти смертної кари призвела до повторного затримання Мохаммаді у 2015 році. Повернувшись до в'язниці, вона почала виступати проти систематичного застосування тортур і сексуального насильства щодо політичних в'язнів, особливо жінок.

Під час торішньої хвилі протестів в Ірані Мохаммаді з в'язниці висловлювала підтримку демонстрантам і організовувала акції солідарності серед співкамерників. У відповідь тюремна влада запровадила ще суворіші умови. Мохаммаді заборонили приймати дзвінки та відвідувачів.

Однак їй вдалося передати з-за ґрат статтю, яку опублікувало New York Times. Повідомлення було таке:

"Чим більше з нас вони затримають, тим сильнішими ми стаємо".

Як повідомлялось, цьогоріч традиційний Нобелівський тиждень відбувається з 2 і по 9 жовтня. Лауреатами премії з фізіології та медицини у 2023 році стали Каталін Каріко та Дрю Вайсман, їх відзначили за відкриття, яке дозволило розробити ефективні мРНК-вакцини проти COVID-19.

Нобелівську премію з фізики присудили П'єру Агостіні, Ференцу Краузу та Анне Л'Юльє за експерименти зі світлом, а з хімії — американським науковцям Мунгі Бавенді й Луїсу Брусу та ученому з росії Олексію Єкімову за відкриття та синтез квантових точок.

Пізніше лауреат Нобелівської премії з фізики Ференц Крауш повідомив, що передасть отримані призові кошти на допомогу українцям. Йдеться про суму понад 330 тис. доларів США.

Водночас Нобелівку з літератури отримав норвезький письменник Йон Фоссе "за його інноваційні п'єси та прозу, які висловлюють невимовне".

9 жовтня вручатимуть премію Шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля.

Потрапити до списку Нобелівських лауреатів доволі складно. Кандидата мають право рекомендувати тільки чинні та колишні члени норвезького Нобелівського комітету, радники, призначені Нобелівським інститутом, члени національних парламентів та урядів різних країн, члени Міжнародного арбітражного суду в Гаазі, а також лауреати Нобелівських премій. Імена кандидатів засекречені протягом 50 років.

Органом присудження Нобелівської премії з літератури є Шведська академія, яка складається з 18 членів.