Міжнародний суд ООН почав розгляд справи за позовом України та ще 32 країн проти рф щодо війни, – нардеп

У Міжнародному суді ООН у Гаазі розпочалися попередні слухання щодо позову проти росії, який Україна подала 26 лютого 2022 року.

«Попередні слухання в Міжнародному суді ООН — це ще не розгляд злочину агресії з боку росії, але важливий крок на шляху до цього», – заявив у прямому ефірі телемарафону «Єдині новини» Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко.

Також він зауважив, що у Гаазькому суді можна розглядати лише порушення конвенцій, які підписали обидві сторони і в яких є стаття про те, що будь-які спори вирішує суд ООН. У нашому випадку це Конвенція про запобігання геноциду, до якого маніпулятивно апелює рф. Саме тому в судовому позові Україна стверджує, що росія неправомірно посилається на Конвенцію про запобігання геноциду, зловживаючи виправданням свого цинічного та кривавого нападу на нашу країну бажанням захистити людей на Донбасі від абсурдного твердження «геноциду, який чинить київський режим».

«На сьогодні 32 держави світу, які є також підписантами з-поміж інших Конвенції про запобігання геноциду, приєдналися до позову України проти рф. Це всі країни Європейського Союзу, крім Угорщини, а також Австралія, Нова Зеландія, Великобританія, Канада. Це ще раз свідчить про потужну підтримку України на міжнародній арені», — наголосив Арсеній Пушкаренко.

Народний депутат нагадав, що Україна, позицію якої у даному позові представляє Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич, наполягає на тому, що росія порушує міжнародне право і не виконує рішень Міжнародного суду ООН. Тож рф має підкоритися рішенню суду щодо припинення військових дій в Україні від 16 березня 2022 року в рамках даного позову нашої держави.

Арсеній Пушкаренко також відзначив, що агресор різними маніпуляціями прагне довести, що Міжнародний суд не може розглядати позов України. росія аргументує це тим, що мала право напасти на Україну, бо керувалася статею 51 Статуту ООН, у якій говориться про «право на самооборону». А ще держава-агресор аргументує неможливість розгляду поданого Україною позову прецедентом з Югославією, яка 29 квітня 1999 року теж подала позов до Міжнародного суду ООН у зв'язку з порушенням зобов'язань низки країн не застосовувати силу. Але тоді Міжнародний суд дійшов висновку, що не має юрисдикції в цьому позові. росія намагається довести, що позов України подібний до югославського, однак наша сторона наполягає, що країни НАТО не використовували геноцид, як привід для бомбардування Югославії. Тому цей прецедент не є релевантним, тобто відповідним, зауважив парламентар.

«Загалом, якщо Міжнародний суд візьме до розгляду позов України, то це фактично означатиме, що він не згоден з аргументами, які росія використовує для виправдання своєї агресії. Тоді цей позов стане фундаментом для нашої держави щодо подання наступних позовів проти рф, зокрема щодо розгляду питання геноциду, воєнних злочинів, виплати репарацій за розв'язану неспровоковану війну. Хоча Україні треба налаштовуватися на тривалий процес, але саме так діє міжнародне право: повільно, але невідворотно!», — підкреслив Арсеній Пушкаренко.