Про це пише Рубрика.
У чому проблема?
Росія з 2014 року послідовно знищує українську інфраструктуру, об'єкти культури і пам'ятки. У 2022 року із масштабним вторгненням це стало набагато більш інтенсивно і яскравіше помітно. Втім, знищення тривало саме з 2014-го, коли зазнали перших обстрілів українські громади.
Бібліотеки – важливі елементи культурної інфраструктури будь-якої громади. А з настанням широкомасштабного вторгнення саме книгозбірні стали місцем розміщення гуманітарних пунктів, ЦНАПів та інших важливих для громад інституцій та структур.
Паралельно вони продовжують здійснювати і свою основну діяльність. Навіть на деокупованих територіях бібліотеки одразу відкрили двері для відвідувачів і надають можливість читати свіжу пресу, вцілілі та подаровані після деокупації книжки.
Яке рішення?
ГО "Антикорупційний штаб" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" реалізує дорожню карту відновлення України.
Не останнє місце у відновленні мають відігравати і об'єкти культури, адже саме вони є носіями матеріальної спадщини, історичних артефактів та знань про історію та автентичність українського народу. Власне, вони часто є основним об'єктом для обстрілів росіян.
"Під час воєнного стану та активних воєнних дій, на жаль, розвиток бібліотек не є пріоритетом державної політики. У 2024 році з огляду на формування бюджету ми не зможемо розраховувати про розвиток цього напрямку. Але ми точно повинні зосередити свої зусилля на цифровізації та документування усіх злочинів, які здійснює Росія. Це шанс отримати репарації у майбутньому за завдану шкоду і спробувати довести культурний геноцид вчинений росіянами", — коментує Голова Правління ГО "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик.
Як це працює?
У рамках цього проєкту порахували, якої шкоди нанесли росіяни саме бібліотекам України. Мова йде про знищення та потребу в ремонтах – ми не аналізували втрати майна безпосередньо бібліотек.
Отже, за інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України, до початку повномасштабного вторгнення в Україні фактично функціонував 14 351 бібліотечний заклад (сільські, селищні, міські, обласні).
Станом на кінець червня 2023 р. їхня кількість зменшилася на 2 560 закладів і наразі становить 11 791.
Примітно, що "тимчасове призупинення" або припинення діяльності бібліотек відбувається не лише на територіях, що були деокуповані або нині перебувають під щоденними ворожими обстрілами (в наслідок чого значна частина бібліотек зруйнована або суттєво пошкоджена), а й на територіях, які не відносяться до зони бойових дій.
Порівняно з попереднім етапом дослідження, відчутне скорочення кількості функціонуючих бібліотек відбулось у:
Вочевидь, це сталося внаслідок браку бюджетних коштів на утримання бібліотек у громадах.
Натомість у м. Києві та у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Миколаївській, Одеській, Черкаській та Чернівецькій областях кількість фактично функціонуючих публічних бібліотек, порівняно з попереднім етапом дослідження, залишилась незмінною.
А в окремих областях збільшилась (хоча і не повернулася до довоєнних значень):
Жодна публічна бібліотека не працює наразі в:
Якщо ж говорити про знищення бібліотек через обстріли, то за інформацією Міністерства, станом на 30 червня 2023 року 617 бібліотек в Україні зазнали тих чи інших пошкоджень. З них:
Аналізуючи регіональний розподіл бібліотек, які постраждали, ми виявили, що найбільше повністю зруйнованих бібліотек станом на кінець червня 2023 року — у Донецькій області: 38.
Однакова кількість знищених бібліотек у Харківській та Херсонській областях — по 22. Іще 6 знищили у Миколаївській, 4 у Чернігівській, 3 у Запорізькій, 2 у Київській та 1 у Житомирській.
Бібліотек, які потребують капітального ремонту та реконструкції, також найбільше у Донецькій області: 130.
У Харківській – 58, іще 48 у Херсонській. У Київській області таких книгозбірень 11, у Миколаївській 8, у Сумській 3 та 1 в Одеській області.
Наразі ремонти у книгозбірнях майже не відбуваються. Одна з причин – можливі додаткові обстріли, але також є і інші: брак коштів, та пріоритетність інших об'єктів, визначена місцевою владою.
Нагадаємо, що у Львівському центрі Довженка за проєкту Unicef "Спільно" запрацювала бібліотека з безкоштовними іграшками для дітей.
Зазначимо, що в Україні вже у 20 книгозбірнях можна не тільки прочитати сучасну книгу про здоров'я, а й виміряти тиск, цукор у крові, позайматися на масажних килимках та загалом підвищити рівень обізнаності про здоровий спосіб життя.
"Рубрика" розповідає про це рішення. Читайте докладніше у нашому матеріалі: "Як працюють "Здорові бібліотеки": поєднати книжки та громадське здоров'я".
Окрім того, починаючи з лютого 2022 року бібліотеки України переорієнтували свою діяльність відповідно до потреб громад та внутрішньо переміщених українців, ставши гуманітарними штабами, волонтерськими та консультаційними центрами, іноді навіть шелтерами.
Який внесок зробили бібліотеки для наближення перемоги, читайте у нашій статті: "Бібліотеки під час війни: внесок в загальну справу перемоги".
Сьогодні вранці, 10 травня, Сили оборони України спинити наступ росії на Харківському напрямку. Про це… Читати більше
Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенант Олександр Павлюк заявив, що в Україні прийняли рішення про створення… Читати більше
Президент Словацької Республіки Зузана Чапутова прибула до української столиці з прощальним візитом. З міркувань безпеки… Читати більше
Освітньо-культурна та волонтерська мережа Гончаренко центр спільно з Державною службою зайнятості запускають безкоштовні курси англійської… Читати більше
Ворожа армія під прикриттям бронетехніки спробувала прорвати оборону військ Збройних Сил України у Харківській області.… Читати більше
Польські протестувальники проводять одноденний страйк перед пунктом пропуску "Долгобичув - Угринів" на кордоні з Україною.… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.