Мінкульт ініціював виключення пам’ятників Пушкіну та Щорсу з реєстру пам’яток: для чого це рішення

Вилучення пам'ятників російському письменнику Олександру Пушкіну та більшовицькому командиру Миколі Щорсу, а також іншим російським діячам, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення, запропонувало Міністерство культури та інформаційної політики. Це дасть змогу пришвидшити демонтаж пам'ятників.

Про це повідомляється на сайті МКІП, пише Рубрика.

У чому проблема?

Війна на фронті – найважливіше, це понад усе. Але треба займатися очищенням від російських та радянських імперських маркерів, бо фактично кожна вулична табличка з написом "вулиця Ломоносова", "Горького" чи як у Чернівцях було "Московської олімпіади" – це маркер того, що є спільний простір з росією, одна земля.

Яке рішення?

Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало вилучення пам'ятників російському письменнику Олександру Пушкіну та більшовицькому командиру Миколі Щорсу, а також іншим російським діячам, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення.

Як це працює

Виконувач обов'язків міністра культури Ростислав Карандєєв пояснив, що це дасть змогу пришвидшити демонтаж пам'ятників, які є маркерами комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики.

"Наступний крок — за органами місцевого самоврядування. Саме вони мають ухвалити остаточне рішення про демонтаж і переміщення об'єктів", — додав Карандєєв.

Так, пропонується вилучити з реєстру об'єкти, які розташовані в Києві:

• пам'ятник Пушкіну на проспекті Берестейському;
• пам'ятник Щорсу на бульварі Т. Шевченка;
• могилу генерала армії Ватутіна в Маріїнському парку;
• монітор «Железняков» по вулиці Електриків;
• пам'ятник екіпажу бронепоїзда «Таращанець» у сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською.

Крім того, планують вилучили з реєстру пам'ятники Пушкіну в Житомирі, Харкові та Одесі, князю Воронцову в Одесі, полководцю Суворову в Ізмаїлі, адміралу Ушакову в Херсоні, "Україна — визволителям" в Ужгороді та меморіальний комплекс "Борцям революції" в Луганську.

Цей проєкт постанови Кабінету Міністрів після погоджень іншими органами влади внесуть на розгляд уряду.

Деколонізація та дерусифікація

З початком повномасштабної війни росії проти України в суспільстві виник запит на розірвання будь-яких зв'язків із країною-агресором. Такі прагнення українців демонструють соціологічні опитування.

Згідно з опитуванням, проведеним фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, 59% українців підтримують перейменування об'єктів, назви яких пов'язані з рф, СРСР чи російською імперією.

Протягом 2022 року в Україні перейменували 9859 географічних та адміністративних об'єктів, а також демонтували 145 пам'ятників, пов'язаних із пропагандою російської імперської політики.

А у квітні президент Зеленський підписав закон, який забороняє давати географічним об'єктам назви, пов'язані з росією. Автори закону переконані, що він дозволить очистити суспільний простір від нав'язаних ідеологем, а також встановить історичну справедливість і відновить українську історико-національну топоніміку, доповнивши її іменами новітніх героїв.

Нагадаємо, що на засіданні, 9 лютого, Київська міська рада прийняла рішення перейменувати ще 31 вулицю, провулок, проспект та бульвар, назви яких пов'язані з російською федерацією та радянським минулим.

Також у Києві демонтували пам'ятник радянському льотчику Чкалову. А 9 лютого прибрали пам'ятник радянському воєначальнику Ватутіну.