У Києві відбувся “Mining Day”, присвячений надровидобуванню: навіщо це рішення

Україна потребує стратегічного бачення розвитку галузі надрокористування. Про це заявили представники бізнесу, які зібралися на першій зустрічі-дискусії "Mining Day" (День надрокористування), організованій "Європейською Бізнес Асоціацією"

Про це повідомляє "Рубрика", яка відвідала подію.

У чому проблема?

Україна має достатні запаси корисних копалин, достатній рівень експертизи, але наше надрокористування ще не розвинене належним чином: воно не є гравцем на світовому галузевому ринку.

Також немає системного бачення держави, не вибудувано політики розвитку галузі надрокористування. Про це зазначили учасники "Mining Day".

Крім того, дослідження, яке провела "Європейська Бізнес Асоціація" серед своїх членів — 39 представників галузі надровидобування — показало: регуляторне середовище в надрокористуванні більшість підприємств, а саме 63%, оцінюють задовільно, 11% — добре, 26% вважають його незадовільним. Реформа галузі надрокористування отримала від підприємців оцінку 6,26 за десятибальною шкалою.

Яке рішення?

Україна втілює реформу галузі надровидобування, зокрема минулого року було ухвалено профільний Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами" № 2805. Основні напрямки реформи — цифровізація та дерегуляція.

Водночас є ще дуже багато моментів, які треба удосконалити, і влада готова до конструктивного діалогу з бізнесом у цих питаннях. Про це зазначили учасники дискусії з боку держави: міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Стрілець та його заступник Євгеній Федоренко, голова профільного парламентського комітету Олег Бондаренко та голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах.

Як це працює?

Як показало дослідження ЄБА, 74% опитаних компаній продовжують інвестувати в українські надра протягом війни, 18% ще не ухвалили рішення щодо інвестицій, і тільки 8% наразі не інвестують.

Обнадійливі й цифри від державної влади. Зокрема Роман Стрілець поінформував, що 2023 року бізнесу вже було надано 31 спецдозвіл на користування надрами, що принесло державі 1,8 мільярда гривень. Це на 21% більше, ніж 2021 року і на 74% більше, ніж минулого першого року великої війни. Тобто реформа вже запрацювала, зокрема учасники заходу схвально оцінили запуск електронних аукціонів та рух у напрямку цифровізації геологічних даних.

Водночас голова комітету з питань надрокористування при "Європейській Бізнес Асоціації" Дмитро Кащук наголосив, що держава має ухвалити усвідомлену політику щодо надрокористування з визначенням пріоритетів розвитку та шляхів їх досягнення. Це має бути визначено на рівні стратегії.

Україна як держава має визначитися, яке місце вона прагне зайняти на світовому ринку корисних копалин — сировинного придатка чи держави з глибокою переробкою сировини, наголосили учасники дискусії.

"Потрібно розуміти, що конкуренція нині не лінійна, а екосистемна", — зазначив один із учасників дискусії, член ради директорів "BGV Group Management" Сергій Войцеховський, розповідаючи про "Balakhivka Graphite Project".

У галузь потрібно залучити й іноземних інвесторів, і це буде не так конкуренція, як спільне підвищення рівня України як гравця на світовому ринку. Для інвесторів важливо мати страхування від воєнних ризиків, верховенство права і передбачуваність рішень держави передусім.

Ще одна спільна теза учасників дискусії, яку озвучив директор з питань зв'язків з органами державної влади та міжнародних відносин "Avellana Gold" Валентин Харлов: в ухваленні рішень щодо розвитку надрокористування має бути три рівноправні гравці: держава, бізнес і громадськість.

До речі, чимало подібних тез висловлювали й учасники круглого столу "Критична мінеральна сировина в Україні — як її зробити магнітом для інвестицій, а не корупції", про який днями розповідала "Рубрика".