Рішення для перемоги: колишній киянин повернувся з Канади аби допомогти українській армії

Киянин Володимир Васильович родом з Київщини. Але так склалося, що він виїхав до Канади. Та почувши про війну, не зміг залишатися осторонь. Вирішив повернутися та бути корисним Україні.

Історію неймовірного волонтера, котрий вже понад рік кожен день безупинно наближає нашу Перемогу, розповідає Рубрика, посилаючись на Вечірній Київ.

У чому проблема?

Понад 1,5 роки триває війна в Україні. На захист країни стали сотні тисяч громадян, кожен із них тримає свій фронт. Дехто навіть повернувся з-за кордону, аби наблизити таку довгоочікувану перемогу.

Яке рішення?

Новину про початок повномасштабної війни в Україні Володимир Васильович дізнався з повідомлення CNN. Через 7 годин після того, як воно сталося — така часова різниця між Україною та Канадою.

Народився він у Василькові, але практично все життя прожив у столиці. За сімейними обставинами років понад 10 років тому опинився у Канаді.

Чоловік постійно цікавився інформацією з України. Проте, якщо до 24 лютого новини можна було дивитися і відсторонюватися. То після цього уже не міг. Почав збиратися в Україну.

Як це працює?

До Києва він потрапив у середині травня 2022 року. З Канади до Польщі летів літаком, а потім із Варшави до Києва добирався поїздами. Коли прибув у столицю, то подався у військкомат. Але там йому відмовили.

Але він почав шукати, де може бути корисним. Майже випадково натрапив на спільноту, що плела маскувальні сітки у місцевій школі. Прийшов до них, запропонував свою допомогу і від неї не відмовилися. Сітки — розхідний матеріал. Їх потрібно багато і постійно. А робочих рук, які б плели, ніколи не бувало забагато.

«Мабуть, найбільше у Канаді сумував за оцим відчуттям спорідненості, яке є в Україні. Так, тут чимало недоліків, низька працездатність, велика розслабленість. А Канада — це країна переселенців, де багато роботи й відчуття безпеки, але я просто не уявляю собі, щоб там так багато людей стільки часу і зусиль виділяли для допомоги ближнім», — зізнався Володимир.

Був момент, коли йому необхідно було повернутися в Канаду, оформити документи. Але рівно через два місяці він знову був у Києві.

«Зараз бачу, що чимало людей "стомилися" від війни. Шукають чим би зайнятися, щоб розважитися. Так от, нагадую, що для того, аби перемогти нам потрібно триматися разом, докладати спільні зусилля. Не всі можуть воювати — це правда, але багато хто може і повинен якось допомагати нашій армії». Звичайно, ми працюємо не за подяки, але дуже пишаємося і радіємо, що нашу роботу помічають і відзначають», — вважає пан Володимир.