Суд захистив заказник “Троєщинські луки” від забудови: у чому рішення

Щодо ландшафтного столичного заказника місцевого значення "Троєщинські луки" 5 вересня цього року Касаційний цивільний суд виніс остаточне рішення. Територію, площею 381,8 га, захистили від забудови. Луки простягаються на північ від рогу вулиці Милославської та озера Алмазне.

Про це повідомляє Київська міська рада, цитує Рубрика.

У чому проблема?

Заказник "Троєщинські луки"створили у 2020 році для захисту червонокнижних видів рослин комах, тварин і птахів. Він простягаються на північ від рогу вулиць Милославської та озера Алмазне.

Того року Київрада включила частину цієї землі до складу новоствореного заказника "Троєщинські луки".

Згодом сільгосптовариство "Нова Україна" оскаржила це рішення в Господарському суді Києва – забудовники намагалися довести, що передана заказнику земля була раніше виділена їм для забудови.

Яке рішення?

Касаційний цивільний суд повернув Києву територію ландшафтного заказника місцевого значення "Троєщинські луки" площею 382 га, яку хотіла забудувати компанія "Нова Україна".

Відповідне рішення суд виніс 5 вересня, воно остаточне та оскарженню не підлягає, повідомили у Київському еколого-культурному центрі.

"Забудовники з "Нової України" захотіли його забудувати і почалися суди. Судова справа тривала 2 роки. І ось переможний фінали розбили забудовників у суді остаточно", – сказано в повідомленні.

Як це працює?

"На території заказника є безлічі екосистем, які створюють унікальне середовище для багатьох рослин і тварин. Рішення суду буде сприяти кращому контролю та управлінню цими землями", — розповіла депутатка Київської міської ради Олеся Пинзеник.

За словами посадовиці, у комплексі зі справжніми луками на території заказника на знижених зволожених ділянках та ділянках прилеглих до Верхнього Вигурівського озера сформувались болотисті луки. Тутешня флора та рослинність дуже багаті та різноманітні.

Зазначається, що на території ландшафтного заказника місцевого значення "Троєщинські луки" у районі Верхнього Вигурівського озера, зокрема, виявили велику популяцію надзвичайно рідкісної в Києві орхідеї включеної до Червоної книги України (2009а) – коручки болотяної (Epipactis palustris). На притерасній заплаві та вздовж збереженим меандрам пра-Десни поширені ділянки заплавного лісу. Їх сформовано головним чином з тополі чорної (Populus nigra), білої (Populus alba) верб сірої (Salix cinerea) та білої (Salix alba). У чагарниковому ярусі поширені аморфа кущова (Amorpha fruticosa), калина (Viburnum opulus), свидина біла (Swida alba) та криваво-червона (S. sanguinea). У трав'янистому ярусі таких лісів зустрічаються ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas), астрагал солодколистий (Astragalus glycyphyllos), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), хвощ польовий (Equisetum arvense) тощо.

Що відомо про збереження червонокнижних рослин у Києві та області

У столичному Гідропарку для охорони від знищення рідкісних орхідей створять пам'ятку природи "Коручка". На невеличкій території в болотяному місці науковці знайшли біля 50 червонокнижних орхідей-коручок.

У Києві природний об'єкт "Заплава орхідей" оголосили ботанічною пам'яткою. Там розташований ліс, а також знайдено найбільшу популяцію рідкісної орхідеї-пальчатокорінника м'ясочервоного.

У Деснянському районі Києва природну територію лісових кварталів Броварського лісництва планують оголосити ландшафтним заказником місцевого значення "Броварський ліс". Орієнтовна площа складає 125 га. Там екологи виявили низку представників флори та фауни, які занесені до Червоної книги України та Бернської конвенції.

На Київщині біля села Страхолісся експедиція Київського еколого-культурного центру виявила осередок двох видів диких орхідей, занесених до Червоної книги — любки дволистої та пальчатокорінника м'ясочервоного. Ймовірно, таких рослин вже не залишилось у Європі, повідомляють екологи.

Нагадаємо, у Львові в регіональному ландшафтному парку "Знесіння" мають намір збудувати спортивний майданчик для людей з інвалідністю і втілити ще низку проєктів для облагородження території.

Також ми повідомляли, що понад 120 науковців звернулися до влади, щоб домогтися заборони висадки інвазійних дерев.