Як міські ради закуповують нові таблички для перейменованих вулиць

Програма Transparency International Ukraine "Прозорі міста" дослідила, як українські міста закуповують нову навігацію для будівель та доріг.

 Для цього обрали 19 облцентрів і Краматорськ, де проводили перейменування топонімів від початку повномасштабної війни: Київ, Вінниця, Суми, Кропивницький, Черкаси, Чернігів, Запоріжжя, Чернівці, Рівне, Львів, Дніпро, Луцьк, Ужгород, Івано-Франківськ, Хмельницький, Харків, Житомир, Тернопіль, Одеса, Краматорськ. До міських рад надіслали запити на інформацію щодо закупівель нових адресних покажчиків та дорожніх вказівників. 

За підсумками дослідження, 5 міст уже закупили адресні таблички та покажчики — Київ, Львів, Дніпро, Луцьк та Тернопіль. Ці міста закупили щонайменше 9,9 тис. адресних чи дорожніх покажчиків на близько 14 млн грн. Медіана вартості однієї таблички складає 1097 грн.

Зараз ще у 8 містах запланована закупівля адресних табличок та дорожніх вказівників — Києві, Вінниці, Кропивницьку, Чернівцях, Луцьку, Харкові, Житомирі та Івано-Франківську. Тут збираються закупити понад 11 тисяч адресних покажчиків на суму майже 2 млн грн. Медіана ціни — 650 гривень. 

Хто несе відповідальність за заміну табличок? Якщо коротко — власники чи балансоутримувачі будівель. Це може бути виконавчий орган із питань ЖКГ, районні адміністрації, ОСББ, підприємства, організації, заклади освіти тощо. Цей перелік зазвичай є у Правилах благоустрою міста.

А чому міста не закупляють нові таблички? Серед відомих причин — брак коштів або їх переспрямування на вирішення проблем, пов'язаних з війною; відсутність повноважень/зобов'язань їх закупляти.

За результатами аналізу, програма "Прозорі міста" визначила основні проблеми, які спіткають міста у процесі заміни табличок після проведення перейменування "на папері":

• Міста не володіють інформацією про кількість табличок та покажчиків, які варто змінити, та хто відповідальний за цей процес.
• У відповідальних органів є труднощі у плануванні адекватних закупівель. 
• Муніципалітети ухвалюють рішення про перейменування, не закладаючи коштів на нові  таблички. Цьому є раціональне пояснення: перед містами наразі постає багато проблем, спровокованих війною, які потребують суттєвих витрат і першочергово вирішення (ремонти шкіл чи лікарень, підтримка ВПО, допомога армії, підготовка до опалювального сезону тощо). 

Без розв'язання цих проблем процеси деколонізації ризикують звестися лише до "паперових рішень" міської ради, що не мають практичного виміру.

Нагадаємо, раніше програма "Прозорі міста" опублікувала оновлену статистику щодо перейменувань вулиць у містах України.  Усього протягом 2022–2023 років 42 міські ради з 50 досліджуваних перейменували 3225 топонімів.

Також команда презентувала Посібник з деколонізації українських міст, у якому покроково розповідається, як очистити публічний простір міст від культурного коду нашого ворога — росії.

Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International, який з 2012 року допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах. TI Ukraine започаткувала програму "Transparent cities/Прозорі міста" у 2017 році. Її мета — подолати корупцію на місцевому рівні та запровадити належні практики прозорості та підзвітності. 

У 2020 році створена онлайн-платформа "Transparent cities/Прозорі міста", головна ціль якої — сприяння ефективному діалогу між владою та громадою.

Як повідомлялось, за оновленими статистичними даними від "Прозорих міст" Київ, Краматорськ і Вінниця – лідери у перейменуванні топонімів.

Також Рубрика повідомляла, що на Київщині у місті Бровари активісти самостійно замінили старі таблички з російськомовними назвами вулиць на нові.