У Києві відкрили Музей українського грамзапису: навіщо це рішення

На столичному Співочому полі відкрили Музей українського грамзапису (МУГ).

Про це повідомили у Департаменті культури КМДА, пише Рубрика.

У чому проблема?

Перші звукозаписи пісень українською мовою відбулись у Лондоні в 1899 році. Початок ХХ ст. відзначився появою платівок з українським оперним співом – сестри Крушельницькі, Олександр Мишуга, Філомена Лопатинська.

Важливий імпульс справі звукозапису в Україні надала Леся Українка. Організована нею етнографічна експедиція 1908–1909 рр. вперше зафіксувала на фонограф кобзарський спів.

Осередками звукозапису в Україні були Київ (де ще 1909 року на студії "Інтернаціональ Екстра Рекорд" Микола Лисенко спільно з артистами трупи Миколи Садовського записав перші 11 платівок із фольклорним репертуаром), Одеса, Харків та Житомир.

За сов'єтів на  потужностях монополіста  грамзапису, фірми "Мелодія", час від часу виходили малотиражні записи українських виконавців та  піратські копії зарубіжних альбомів.

На щастя, стрімкий перехід музики в цифровий формат не зробив "вініл" колекційною архаїкою – нова потужна хвиля зацікавлення музикою на касетних і вінілових релізах тільки починається.

У Департаменті культури зазначили, що платівка, як цілісний витвір мистецтва, потребує збереження та вивчення. 

Яке рішення?

У Києві на Співочому полі вирішили відкрити Музей українського грамзапису. Локація музею вибрана не випадково.

"Локація музею вибрана не випадково – сцена Співочого поля – сакральне місце для українських музикантів. Багато українських зірок робили тут перші кроки у мистецтві", – зауважили у Департаменті.

Як це працює?

У міськраді зазначають, що Музей розповідатиме про історію грамзапису. Колекція МУГ складається з понад 400 одиниць основного фонду української музики на різних звукових носіях.

Повідомляють, що у планах музею – розширення, культурологічні розвідки, експедиції, присвячені різним аспектам музичної культури України і світу.

Ініціатива створення музею належить його керівнику – одному з піонерів української електронної сцени Івану Москаленку (DJ Derbastler).

Ідея форми та змісту – відомому культуртрегеру, директору Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Федіру Баландіну.

Головним науковим консультантом музею став відомий києвознавець і дослідник Михайло Кальницький.

Музей відкрився на Співочому полі на вулиці Лаврська, 41. Вхід вільний.

Нагадаємо, що Музей книги і друкарства оцифрує частину своєї колекції стародруків.

Як повідомляли раніше, у Миколаєві зацифрують 300 експонатів врятованої колекції музею мариністичного живопису з міста Очакова, яке нині майже щодня обстрілюється російськими військами.

Окрім того, міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки Google Україна оцифровують українські національні парки.