Більшість українців вважають жителів окупованих територій жертвами обставин, – ОПОРА

76,6% українців вважають жителів окупованих територій жертвами обставин та заручниками окупантів. Це стосується як територій окупованих після 24 лютого 2022 року, так і Криму та частини Донецької та Луганської областей, які заходяться в окупації з 2014 року.

Про це 23 серпня під час презентації результатів дослідження Громадянської мережі ОПОРА у Медіацентрі Україна розповіли аналітики ОПОРИ Анатолій Бондарчук та Дмитро Баштовий.

Більшість українців (76,6%) вважають жителів окупованих після 24 лютого 2022 року територій жертвами обставин та заручниками окупантів, і лише 13,2% думають про них як про зрадників, пристосуванців чи байдужих до України. При цьому українці переконані, що ті, хто живе в окупації, є перш за все заручними особистих та родинних обставин (44,7%), а вже потім — окупаційних сил (31,9 %). Загалом ця тенденція також актуальна у ставленні українців до тих, хто перебуває в окупації з 2014 року.

За словами Анатолія Бондарчука, з більшим розумінням до тих, хто лишився в окупації після початку повномасштабного вторгнення, ставляться українці, які живуть на Сході (80,7%), Півдні (79,3%) та Центрі (78,2%); розмовляють у побуті російською (82,8%) або українською і російською мовами (79,9%).

Дещо гірше до тих, хто лишився на новоокупованих територіях, ставляться жителі Заходу та українськомовні громадяни. Однак навіть серед них більшість (70,7% та 73,3% опитаних відповідно) вважає тих, хто живе в окупації з 24 лютого 2022 року, жертвами обставин.

Респонденти дещо гірше ставляться до тих громадян нашої країни, які жили в окупації останні 9 років — у Криму та окремих районах Донецької й Луганської областей (ОРДЛО)

Опитані практично однаково ставляться і до кримчан, і до донеччан та луганчан. Заручниками обставин та окупантів жителів Криму вважають 47,5% опитаних, так само думають про тих, хто лишається в ОРДЛО, 50,4% українців. Натомість зрадниками, пристосуванцями або пасивними прихильниками Росії назвали тих, хто лишився в Криму, 38,7% респондентів, а тих, хто живе в окупації в Донецькій і Луганській областях, — 37,7% опитаних.

З більшим розумінням до тих, хто живе в окупації з 2014 року, ставляться українці, які мешкають на Півдні (до кримчан позитивно ставляться 54,8%, до тих, хто живе в ОРДЛО — 67,8%) та Сході (56,3% та 58,5% відповідно); розмовляють російською (56,5% та 63,5% відповідно) або українською та російською (57,3% і 60,9% відповідно), а також ті, кому понад 60 років (49,5% і 52,1% відповідно).

Громадянська мережі ОПОРА також поцікавилась, як українці ставляться до тих, хто бере російські паспорти та співпрацює з окупаційною владою.

Як розповів Дмитро Баштовий, 76,5% з них вважають, що люди беруть російські паспорти з питань фізичної безпеки, 36,2% – з фінансових міркувань. 31,7% вважають, що паспорти беруть тому, що підтримують росію, 14,5% – для завдань спротиву.

Опитані респонденти також відповіли на питання, хто має нести кримінальну відповідальність за співпрацю з окупаційною владою.

Найбільше опитаних (94,5%) назвали представників силових структур та військових, які перейшли на службу до окупаційної влади, 92,8% назвали людей, які допомагали російській адміністрації організовувати на окупованих українських територіях так звані «вибори» та «референдуми», ще 92% хотіли би притягнути до відповідальності людей, які балотувались цих так званих «виборах».