Які потреби у відновленні деокупованих громад України: експерти провели дослідження
На скриншоті — учасники пресконференції: Постійна Представниця Президента України у Криму Таміла Ташева, голова підкомітету Верховної Ради Віталій Безгін, залучена експертка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря та директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський
Лабораторія законодавчих ініціатив провела дослідження, яке показало, що в регіонах чекають індивідуальних підходів до вирішення їхніх конкретних проблем, пов'язаних з війною. Водночас цей процес на рівні держави має бути скоординованим, щоб визначити пріоритети відновлення за допомогою чітких інструкцій.
Про це автори дослідження зазначили під час пресконференції в інформаційному агентстві "Інтерфакс-Україна", повідомляє "Рубрика".
У чому проблема?
Російська агресія проти України спричинила широкомасштабні руйнування. Вони неоднаковою мірою зачепили територію країни. Є регіони, де окупація триває вже дев'ять років, є ті, які окуповані півтора року, є звільнені більше року чи пів року тому. Є ті, які перебувають у безпосередній близькості до лінії фронту тощо. Ця ситуація потребує від держави розробки ефективної політики відновлення з урахуванням всіх особливостей.
Яке рішення?
Щоб надати уряду та іншим суб'єктам вироблення рішень інформацію, яка допоможе розробити ефективнішу політику, громадська організація "Лабораторія законодавчих ініціатив" (ЛЗІ) провела дослідження "Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб".
Скриншоти з презентації Тетяни Лукері на пресконференції в ІА "Інтерфакс-Україна"
Скриншоти з презентації Тетяни Лукері на пресконференції в ІА "Інтерфакс-Україна"
У Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували державну політику щодо деокупованих з 2014 року територій Донецької та Луганської областей та провели у лютому-квітні 2023 року 33 глибинні інтерв'ю щодо актуальних викликів з представниками державної та місцевої влади, громадських організацій, експертами тощо.
Залучена експертка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря розповіла, що серед висновків і побажань, які сформулювали в результаті дослідження, є такі:
- потрібні різні підходи до відновлення різних територій, наприклад, має бути підготовчий етап до відновлення територій, які нині окуповані;
- необхідно виробити критерії пріоритизації відновлення об'єктів. Це має бути алгоритм оцінки ситуації та визначення першочергових завдань для влади в певній громаді. Практика 2014 року показала, що часом відновлювали всі об'єкти певної території, а на їх утримання потім забракло коштів;
- існує велика проблема браку кваліфікованих кадрів, які б могли втілювати політику відновлення на деокупованих територіях;
- необхідні об'єктивні критерії для прозорого розподілу фінансування відновлення. Рівномірність розподілу ресурсів має визначати та контролювати центральна, а не регіональна влада;
- варто залучати громадські організації як координаторів відновлення, які можуть поруч з іншими акторам моніторити прозорість рішень влади, готувати та втілювати різні проєкти, надавати соціальні послуги, виконувати консультативну роль тощо;
- основні сфери відновлення, які визначають на місцях, — безпека, освіта та охорона здоров'я.
У заході взяли участь також представники влади різних рівнів, які поділилися думками щодо висновків дослідження.
Голова підкомітету Верховної Ради Віталій Безгін назвав дослідження помічним у формуванні подальшого дороговказу для держави: "Було б правильним, щоб цей підхід імплементовувався у ті ініціативи, що виникають в органів державної влади".
На скриншоті: Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін
Водночас, на думку народного депутата, четвертою сферою відновлення, крім безпеки, освіти та охорони здоров'я, мають бути послуги. На жаль, найбільш запитана нині послуга — отримання посвідки про смерть.
Також дискусійним Віталій Безгін вважає питання відновлення закладів освіти, бо воно потребує проведення додаткового дослідження актуальних потреб громадян і їхніх планів щодо повернення на деокуповані території.
Постійна Представниця Президента України у Криму Таміла Ташева звернула увагу на демографічні і безпекові виклики, які постануть після деокупації Кримського півострова. Також вона зазначила, що Україна не визнає окупаційні документи. Необхідно продумати етапність їх верифікації, адже за дев'ять років жителі півострова неминуче стикалися з окупаційною адміністрацією у вирішенні своїх життєвих проблем. Основне завдання української держави після деокупації буде привернути до себе якомога більше громадян, зазначили учасники заходу.
