Люботин на Харківщині продовжує скорочувати кількість відходів, які йдуть на полігон: від спалення залишків рослинності до компостування
У 2021 році Люботин підписав зобов'язання зменшити кількість залишкових відходів та став другим містом-кандидатом після Львова на шляху до zero waste сертифікованого міста.
Про це інформує Рубрика.
У чому проблема?
Останній бренд-аудит від Zero Waste Kharkiv у 2022 році (аналіз складу побутових відходів мешканців) показав, що близько 40% відходів – це органіка, а 20% – речі, які можливо було використати повторно: косметичні засоби для догляду за волоссям, одяг, взуття, навіть ліки з придатним терміном. Все це можна було не викидати, а просто запропонувати іншим людям. До того ж зараз у Люботині проживає багато переселенців, яким ці речі стали б у пригоді.
Яке рішення?
Так з'явилась ідея реалізовувати проєкт щодо компостування та повторного використання речей "Люботин — місто нуль відходів" шляхом встановлення 8 компостувальних секцій у трьох локаціях міста, 2 шаф для повторного використання та проведення інформаційної кампанії.
Як це працює?
З появою компостерів та шаф ситуація з відходами у місті зміниться на краще, а саме:
- зменшиться кількість відходів, які йдуть на захоронення;
- з'явиться можливість вилучати з залишкових відходів цінну компоненту і перетворювати її на добриво, зберігаючи при цьому цінну сировину для подальшої переробки.;
- зміниться ставлення людей до відходів не як до сміття, а як до ресурсу.
Також зменшення кількості відходів має суттєві фінансові вигоди. Як приклад, ОСББ "Надія 20,18" накопичує відходи, а потім 2 рази на рік замовляє вивіз. Це досить коштовна послуга, але з появою компостера необхідність у вивозі зменшиться, що дасть можливість заощадити кошти. Так замість засмічення довкілля, з'явиться можливість озеленити прибудинкову ділянку, зробити необхідний ремонт, покращити освітлення тощо.
"У компостуванні важливий власний приклад. Коли ми розпочали компостування на території Будинкового Комітету, то через рік вже отримали перший гумус. А якщо він вже є, то його можна додавати в клумби та на городи. Таким чином на третій рік сусіди почали не тільки бачити у підходах цінну сировину, а навіть сваритися, хто першим забере цей компост, бо урожайність підвищується і всі зрозуміли, що немає сенсу купувати в магазині добриво, якщо є своє", – каже Олександр Золотарьов, голова Будинкового Комітету "Ромашка", на території якого встановлено трисекційний компостер та шафу.
Координаторка проєкту Анна Прокаєва наголошує:
"Ми намагаємось не тільки суттєво зменшити кількість відходів, але й створити успішний приклад для інших громад України, відпрацювати шлях переходу громади до циркулярного принципу поводження з відходами, щоб абсолютна меншість відходів вивозилася на захоронення. Я впевнена, що Люботин невдовзі стане таким пілотним містом та врешті пройде сертифікацію та отримає статус Zero Waste City. Ми це робимо всупереч війні, адже Україна має розвиватися не зважаючи ні на що."
Довідка
Проєкт реалізовано громадською організацією "Центр громадських та медійних ініціатив" (Zero Waste Kharkiv) в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом "Відродження" за фінансової підтримки Швеції.
Нагадаємо, Рубрика розповідала, як засновниця УБС Євгенія Аратовська розповіла, як організація із сортування сміття змогла вчасно переорієнтуватись після повномасштабного вторгнення та згодом знов повернутись до основних засад своєї діяльності — зберегти чисте та незасмічене довкілля.
