Мовний омбудсмен: для дерусифікації української книги цей рік став знаковим – у чому рішення

Поточний, 2023 рік, можна назвати знаковим для дерусифікації книговидавничої сфери, оскільки за перші пів року в країні вийшла рекордна кількість україномовних видань.

Про це пише Рубрика, посилаючись на Фейсбук уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.

У чому проблема?

На початку цього року стало очевидно, що українська книжка має остаточно і назавжди витіснити російську. Адже,

• по-перше, наявність якісної української літератури природним шляхом нівелює потребу купувати й читати російське та прививає любов до української мови,
• По-друге, книжковий ринок зможе функціонувати та розвиватися. 

"Ще кілька років тому український книжковий ринок не був таким сильним, як зараз", – зазначив Кремінь.

Яке рішення?

На ситуацію з українським книговидавництвом, за словами Тараса Креміня, вплинув новий Закон про мову. Зокрема, його 26-та стаття, яка регулює використання російської мови у книговидавництві та забороняє ввозити книжки з росії та Білорусі.

Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський врешті підписав закон 2309-ІХ про заборону російського книжкового імпорту, який парламент ухвалив ще рік тому. Він стверджував, що існує "низка застережень" щодо підписання цього закону.

Як це працює?

Кремінь посилається на дані досліджень Книжкової палати, яка порахувала, що з січня книговидавці випустили українською 93,3-99,5% книжок, брошур та газет.

"Оговтуючись від катастрофічних руйнувань, завданих війною російських людожерів проти народу України, книговидавнича сфера поступово відновлюється та стрімко українізується.

Співвідношення надрукованого продукту державною та недержавними мовами вперше з такими високими показниками", наголосив Кремінь.

Проте він зауважив, що критичною залишається ситуація через нестачу україномовних книжок в українських бібліотеках. На сьогодні більша частина видань – неактуальні радянські друки та книги, видані у рф та Білорусі, а це понад 75 млн примірників.

Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль зауважила, що лише на перший етап заміни російськомовних книжок в бібліотеках знадобиться кілька років і бюджет у 2 млрд грн.

Мова йде про поновлення фондів зруйнованих та пограбованих росіянами бібліотек українського сходу та півдня, а також тих книгозбірень на заході країни, які мають попит у вимушених переселенців.

Нагадаємо, що Німеччина запускає програму підтримки українського книжкового ринку та сприяння обміну між українською та німецькою галузями культури, на яку виділять 900 тисяч євро.

Також, Центр національного спротиву презентував комікс під назвою "Час русні спливає", на основі книги, створеної за допомогою штучного інтелекту.