До культурної спадщини України внесли буковинський урочистий вінок із ковилою

Трьома новими елементами поповнилася нематеріальна культурна спадщина України. 

Про новину повідомили у пресслужбі Міністерства культури та інформаційної політики, інформує Рубрика.

Йдеться про: буковинський урочистий вінок з ковилою; обряд приготування зливаної каші; технологія приготування обрядового напою "Варена" в селі Боромля.

• Буковинський урочистий вінок з ковилою

Буковинський обрядовий вінок з ковилою по сьогодні є невіддільною частиною весільного обряду у чотирьох селах Чернівецької області – Рідківці, Топорівці, Магала та Чорнівка. В такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля. Шиють вінок на замовлення у майстринь. Традиція виготовлення унікального вінка жива. Але ареал напрочуд звузився – від трьох районів до чотирьох сіл одного куща.

• Обряд приготування зливаної каші

У смт Карнаухівка на Дніпропетровщині фірмовою стравою вважається зливана каша, яку готували ще з козацьких часів. Місцеві розповідають, що традиція готувати смачну і ситну, "мудру" зливану кашу започаткована ще за часів заснування селища славнозвісним козаком Семеном Карнаухом у 1737 році. Тому на в'їзді до селища на стелі з гербом Карнаухівки зображений засновник селища Семен Карнаух з казаном зливаної каші, що символізує гостинність і доброзичливість місцевих жителів.

Назву "зливана" каша отримала через те, що готувалася гуртом, у складчину, з доступних продуктів, спочатку як символічне відзначення завершення польових робіт у травні. Така каша відновлює сили, заряджає позитивною енергетикою. На свята її досі готують у стародавньому 5-відерному казані. До столу запрошують піснями. Згідно з традицією, після першої тарілки каші та чарки обов'язково танці й пісні, а потім – знову до столу. Стародавній рецепт приготування зливаної каші передається господинями від покоління до покоління і має свої секрети.

• Технологія приготування обрядового напою "Варена" в селі Боромля

У селі Боромля на Сумщині готують напій, який називається "варена". У нього додають сушені вишні, ягоди й листочки смородини, гілочку м'яти, мед, червоний перець, цукор, а вживають його на сьомий день після Великодня, на Проводи.

Нагадаємо, до переліку культурної спадщини України внесли обуховицьке ткацтво.

Також, до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України увійшла традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне (Одеська область).

Окрім цього, департамент охорони культурної спадщини вніс Вознесенський печерний комплекс до Переліку об'єктів культурної спадщини Києва за видом археологія.