Станція “Академік Вернадський” долучається до міжнародної мережі полярних досліджень: у чому рішення

До міжнародної мережі інфраструктур для полярних досліджень увійдуть українська арктична станція "Академік Вернадський" та криголам "Ноосфера". Це стало можливим завдяки виграному проєкту ЄС "Горизонт Європа".

Про новину повідомили на сайті Національного антарктичного наукового центру, інформує Рубрика.

У чому проблема?

"Полярні регіони найшвидше реагують на зміни нашої планети, це як два зап'ястя, за якими можна виміряти "пульс Землі". Ми вже бачимо, як стрімко Арктика та Антарктика втрачають льодовий покрив через глобальне потепління та господарське втручання людини. Щоб вчені могли всебічно вивчати та прогнозувати такі процеси, їм треба ширший доступ до полярних інфраструктур. Тобто, дослідник не має бути обмежений даними лише тієї локації, де знаходиться станція його країни, а повинен мати доступ до різних точок спостережень для отримання більшої кількості інформації та її порівняння", – зауважив директор НАНЦ Євген Дикий.

Яке рішення?

Українська арктична станція "Академік Вернадський" та науковий криголам "Ноосфера" увійдуть до міжнародної мережі інфраструктур для полярних досліджень.

Як це працює?

Завдяки новому проєкту українські полярники матимуть доступ до інших полярних станцій, суден, баз даних, зможуть залучати додаткові гроші в антарктичну програму та брати участь у важливих наукових ініціативах.

Проєкт має назву POLARIN: POLAr Research Infrastructure Network та реалізовується у програмі ЄС "Горизонт Європа".

У проєкті беруть участь Національний антарктичний науковий центр, усі оператори полярних досліджень ЄС, а також оператори Чилі, Канади, США, Великої Британії та інших країн. Загалом це 50 організацій та 79 об'єктів інфраструктури в обох полярних регіонах – Арктиці та Антарктиці. Зокрема — 38 дослідницьких станцій, 12 суден, 18 обсерваторій, 4 репозитарії, 7 баз даних.

"Проєкт POLARIN передбачає, щоб кожен учасник консорціуму міг використати для своїх досліджень інфраструктуру інших учасників. Також це можуть бути колаборації кількох організацій для спільних досліджень складних проблем", – пояснив Євген Дикий.

POLARIN розрахований на 2 роки (2024-2025) і має загальний бюджет майже 14,6 млн євро. З них понад півмільйона євро передбачені для України: щоб забезпечити доступ українських науклвців до іноземних інфраструктур, а також покрити витрати з доступу закордонних дослідників до українських об'єктів.

Окрім спільного використання інфраструктур, в проєкті передбачено обмін даними та тренінги для молодих науковців. Офіційне підписання договору з ЄС щодо реалізації POLARIN заплановано на листопад 2023 року.

Нагадаємо, українські полярники вперше відібрали зразки шкіри і жиру косаток в Антарктиці.