В Антарктиці українським полярникам вперше вдалося відібрати зразки шкіри й жиру косаток: навіщо це рішення 

Українські біологи зі станції "Академік Вернадський", що знаходиться в Антарктиці, у червні цього року уперше відібрали зразки шкіри та жиру від трьох косаток.

Про це повідомили на сайті Національного антарктичного наукового центру, пише Рубрика.

У чому проблема?

Науковці роками працюють над тим, щоб максимально знати про будь-який вид тваринного та рослинного світу. Не менш цікавим він є в Антарктиці, зокрема біологи ведуть спостереження за косатками.

"Робота з косатками складніша, ніж робота з китами. По-перше, косатки розвивають високу швидкість і можуть зникнути задовго до того, як підійде човен. По-друге, вони значно менші за розміром, ніж горбаті кити, та значно менший проміжок часу перебувають на поверхні води.

Їхні переміщення, на відміну від китових, складніші та хаотичніші, що майже унеможливлює прогнозування їхнього руху", пояснює Вадим Ткаченко, який здійснював відбір зразків.

Яке рішення?

Полярники відзначають, що для відбору "біопсії" китоподібних українські біологи використовують арбалет зі спеціальними стрілами та наконечниками. Вони не проникають глибоко під шкіру тварин, а лише відбирають невеличкий зразок тканин.

Це один із найпоширеніших у світі методів відбору таких зразків, під час якого тварини не відчувають болю.

Як це працює?

Згодом у співпраці з американськими колегами планують здійснити молекулярно-генетичні дослідження цих зразків, які дозволять більше дізнатися про структуру та стан популяцій цих тварин.

Зазначають, що під час спостережень косаток в протоці Лемер українським дослідникам також вдалося всебічно задокументували їх:

• зробити світлини для фотоідентифікації,
• зафільмувати дроном,
• записати звуки на акустичний рекордер.

Що відомо про спостереження за косатками

Загалом у березні-липні 2023 року українським полярникам пощастило шість разів спостерігати за косатками у різних районах західної частини Антарктичного півострова – регіону, де розташований "Академік Вернадський".

У районі української станції трапляються три з п'яти екотипів косаток, що мешкають у водах Антарктики. Це косатки типу A, які досягають найбільших розмірів та зазвичай живляться іншими китоподібними та бувають поблизу станції дуже рідко.

Найчастіше ж біля українських полярників трапляються косатки, яких відносять до двох підтипів типу B. І хоч візуально, за особливостями пігментації, вони дуже схожі між собою, але відрізняються:

• розмірами,
• поведінкою,
• мають різні акустичні репертуари,
• різні розміри груп.

Косаток типу В можна розрізняти за такими ознаками:

• косатки типу B1 зазвичай більші за розміром, але живуть у менших родинних групах (у середньому – 7, максимально – 14 особин) і харчуються переважно ластоногими;
• косатки типу B2 навпаки здебільшого менші за розміром, але трапляються у великих групах (в середньому – 36, максимально – 75 особин) і надають перевагу живленню пінгвінами.

Ці підтипи не схрещуються між собою, хоч і мешкають в одному регіоні.

Саме від косаток типів В1 та В2 і вдалося відібрати зразки шкіри та жиру українським вченим.

Нагадаємо, нещодавно українські дослідники станції "Академік Вернадський" зафіксували "перламутрові хмари" та рожеве "НЛО" у небі над Антарктидою.

Також, українські науковці зі станції "Академіка Вернадського" показали відео пташеняти головних пернатих хижаків Антарктики – південнополярного поморника (скуа).

А ще ми писали, що українські вчені зі станції "Академік Вернадський" почали досліджувати китів за допомогою дронів, дослідники зробили світлини горбатих китів та косаток.