Оцифрували лазерним сканером Софійський собор у Києві: навіщо це рішення

Використавши лазерне сканування,  у столиці оцифрували Софійський Собор. Це забезпечить докладний опис поверхні архітектурної пам'ятки з точністю до міліметрів.

Як пише Рубрика, про новину повідомили на фейсбук-сторінці Національного заповідника "Софія Київська".

У чому проблема?

Зазначається, що від початку повномасштабної війни над унікальною національною святинею – Софійським собором – тяжіє щоденна загроза пошкодження або знищення.

Яке рішення?

Оцифрування Софіївського собору є запорукою його збереження перед викликами війни.

Як це працює?

"Лазерне сканування архітектурних пам'яток стрімко розвинулося і забезпечує детальний опис поверхонь з точністю до міліметрів", — йдеться у повідомленні.

Відомо, що в грудні 2022 року було здійснено сканування київського Софійського собору за підтримки Європейської асоціації архітекторів кафедральних соборів.

Для проєкту використовувався наземний лазерний сканер RIEGL VZ-400 з приєднаною каліброваною камерою Sony.

Українська команда SKEIRON діджиталізувала екстер'єр та інтер'єр собору у понад 800 позиціях сканування всього за один тиждень.

Хмари точок і фотографії можуть бути використані для створення детальних 2D планів або 3D моделей.

Ці дані убезпечать знання про культурну спадщину, дадуть нові можливості для її дослідження, контролю та збереження.

Довідка

Софійський собор – всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХІ ст.

У 1990 р. собор разом ансамблем монастирських споруд на його подвір'ї занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Заснування собору згадується в літописах як під 1017, так і під 1037 роками. Будівничим Святої Софії літописці називають великого Київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.

Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України. Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру.

Тут відбувалися і найвидатніші події у становленні української державності. На початку ХХ ст. на Софійському майдані проголошувались Універсали Центральної Ради Української держави 1917–1918 рр. Тут у 1991 р. Всеукраїнським народним віче підтримано Акт про державну незалежність України.

Зауважимо, що цього року на території Софійського собору під час ремонтно-реставраційних робіт археологи знайшли три підземні ходи, які раніше не вивчалися. Ходи виявили на території Софії Київської у підземній частині Трапезної церкви. За доступними відомостями, глибина цього ходу — 6 м від рівня землі. Хід обкладено цеглою та прокладено під кутом. Наразі залишається загадкою походження знахідок. Все, що вдалося поки що з'ясувати дослідникам, що вони існували задовго до появи самої церкви, в підвалах якої були виявлені.

Нагадаємо, на Львівщині розробили 3D-тур музеєм гетьмана України Івана Виговського.

Також Рубрика повідомляла, що в столиці в національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" стартував потужний діджитал-проєкт, а саме — 3D-сканування Троїцької надбрамної церкви.