Оцифрували лазерним сканером Софійський собор у Києві: навіщо це рішення

Фото: facebook.com/SophiaKyiv
Використавши лазерне сканування, у столиці оцифрували Софійський Собор. Це забезпечить докладний опис поверхні архітектурної пам'ятки з точністю до міліметрів.
Як пише Рубрика, про новину повідомили на фейсбук-сторінці Національного заповідника "Софія Київська".
У чому проблема?
Зазначається, що від початку повномасштабної війни над унікальною національною святинею – Софійським собором – тяжіє щоденна загроза пошкодження або знищення.
Яке рішення?
Оцифрування Софіївського собору є запорукою його збереження перед викликами війни.
Як це працює?
"Лазерне сканування архітектурних пам'яток стрімко розвинулося і забезпечує детальний опис поверхонь з точністю до міліметрів", — йдеться у повідомленні.

Фото: facebook.com/SophiaKyiv
Відомо, що в грудні 2022 року було здійснено сканування київського Софійського собору за підтримки Європейської асоціації архітекторів кафедральних соборів.
Для проєкту використовувався наземний лазерний сканер RIEGL VZ-400 з приєднаною каліброваною камерою Sony.
Українська команда SKEIRON діджиталізувала екстер'єр та інтер'єр собору у понад 800 позиціях сканування всього за один тиждень.

Фото: facebook.com/SophiaKyiv
Хмари точок і фотографії можуть бути використані для створення детальних 2D планів або 3D моделей.
Ці дані убезпечать знання про культурну спадщину, дадуть нові можливості для її дослідження, контролю та збереження.

Фото: facebook.com/SophiaKyiv
Довідка
Софійський собор – всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХІ ст.
У 1990 р. собор разом ансамблем монастирських споруд на його подвір'ї занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Заснування собору згадується в літописах як під 1017, так і під 1037 роками. Будівничим Святої Софії літописці називають великого Київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.
Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України. Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру.
Тут відбувалися і найвидатніші події у становленні української державності. На початку ХХ ст. на Софійському майдані проголошувались Універсали Центральної Ради Української держави 1917–1918 рр. Тут у 1991 р. Всеукраїнським народним віче підтримано Акт про державну незалежність України.
Зауважимо, що цього року на території Софійського собору під час ремонтно-реставраційних робіт археологи знайшли три підземні ходи, які раніше не вивчалися. Ходи виявили на території Софії Київської у підземній частині Трапезної церкви. За доступними відомостями, глибина цього ходу — 6 м від рівня землі. Хід обкладено цеглою та прокладено під кутом. Наразі залишається загадкою походження знахідок. Все, що вдалося поки що з'ясувати дослідникам, що вони існували задовго до появи самої церкви, в підвалах якої були виявлені.
Нагадаємо, на Львівщині розробили 3D-тур музеєм гетьмана України Івана Виговського.
Також Рубрика повідомляла, що в столиці в національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" стартував потужний діджитал-проєкт, а саме — 3D-сканування Троїцької надбрамної церкви.